Оноре де Бальзак. Життя і творчий доробок письменника

Оноре де Бальзак… У французького літературного критика і публіциста Андре Моруа є біографічний твір “Прометей, або Життя Бальзака” – книга про творця “Людської комедії”, великого реаліста Бальзака. Порівняння романіста з Прометеєм можна розуміти порізному. Бальзак – викрадач божественного вогню, що дав іскру життя незліченному натовпу персонажів, народжених його уявою. З образом титана асоціюється подвижницька праця людини, яка за 20 років творчої роботи створила більш ніж 70 шедеврів “Людської комедії”, яка кожного

дня працювала 12-15 годин поспіль.
Життя Бальзака – справжній подвиг. Та і сам великий романіст зазначав: “Якщо обирати між Фаустом і Прометеєм, я віддаю перевагу Прометею”.

Батько про життя Бальзака. Ознайомившись у Канзаці із судовими справами і процесами, юнаком я вирушив до Парижа. Я дуже цікавився історією, правом. І хоча в мене не було майже нічого з майна, я зробив непогану кар’єру – став членом Королівської ради і у віці 51 року одружився з Лорою Саламб’є. 20 травня 1799 р. у нас народилася друга дитина – син Оноре. Він був завжди веселий, ласкавий. Та його мати не визнавала пестощів і поцілунків.

Вона дуже любила розкіш, хотіла всім подобатись, і це псувало її характер. Наш хлопчик був незвичайним – жив в уявному світі, чув божественні акорди, яких, окрім нього, ніхто не чув. Коли Оноре виповнилося 8 років, моя дружина вирішила віддати його у Вандомський колеж.

Важко було розлучатися хлопчику з сестричкою Лорою, бо вона була його найкращою подругою за будьяких обставин. Сину не сподобалося навчатись у цьому колежі, бо предмети викладалися абияк, а дисципліна була суворою. Він дуже любив читати, вже тоді захопився писанням, але гарним учнем все одно не був. Нас стало турбувати і здоров’я дитини, бо він виглядав хворим, на звичайні питання розгублено мовчав. 22 квітня 1813 р. ми забрали сина додому. Я сам любив читати, книжкові шафи займали почесне місце в нашому домі. У мене були твори римських і французьких письменників, праці філософів, істориків, ілюстровані видання, присвячені Китаю. Оноре непомітно прокрадався до мого кабінету і годинами читав Руссо, Вольтера, Шатобріана.
Учень Турського колежу. У липні 1814 р. до нашого класу був зарахований Оноре де Бальзак. Ми, товариші Оноре по колежу, бачили, як він страждав від жадібності матері. Нам з домівок батьки передавали смачну їжу, а Оноре гриз черствий хліб. Часто ми називали його “бідолаха Бальзак”. Але він казав, що одного чудового дня засліпить нас своєю славою. На якому полі діяльності? Він сам цього не знав, але вже тоді відчував нелюдську силу.

Сестра Лора. У листопаді 1814 р. наша родина переїхала до Парижа. Оноре віддали до пансіону Лепітра. 29 вересня 1815 р. його відпустили з атестатом, де було зазначено, що він працьовитий учень. Він відвідував заняття у ліцеї Карла Великого, брав уроки танців. Нашій матері дуже хотілося, щоб її син став генієм, тому стосунки з ним були надзвичайно суворі, хоча вона його посвоєму любила. Мій брат легко писав, я зберегла для сімейного архіву один з його творів. 4 листопада 1816 р. Оноре було зараховано слухачем факультету права в Сорбонні, а через 3 роки йому було видано диплом бакалавра. Та мій брат не схотів зупинятися на досягнутому. Він вивчив інші науки. У нього ніколи не було грошей, та все одно жінкам він завжди подобався. Брат навіть виграв у бабусі парі, коли одна з гарненьких жінок Парижа відповіла йому взаємністю. Красиві очі, що випромінювали розум і молодість, а також захоплюючі промови принесли йому перемогу.

Бальзак, який завжди був у боргах, завинив чималі гроші й булочникові, що постачав йому свої вироби. Втративши надію отримати гроші, продавець прийшов до Бальзака з проханням:
– Пане Бальзак, за ті гроші, що ви мені завинили, напишіть хоч рекламу для мого підприємства!
Бальзак погодився і запропонував торговцю вивісити таку табличку: “Наші вироби дуже любить і охоче купує сам великий Бальзак”.
Трохи згодом булочник знову прийшов до Бальзака – цього разу зі скаргою;
– Ваша реклама розорить мене!
– Невже у вас перестали купувати булки?
– Навпаки, купують більше, ніж будь коли! Але покупці кажуть: те, що любить купувати великий Бальзак, вони хочуть купувати так само, як і письменник – у борг!

Бальзак прожив усього 50 років, а залишив велику спадщину. Спочатку його творчість тяжіла до класицизму (віршована драма “Кромвель”), були спроби писати в романтичному напрямі (“Шуани”). Вплив романтизму позначився на всій творчості письменника. Від романтиків прийшло до Бальзака почуття історизму, розуміння зв’язку особистої долі людини з національним життям епохи. Він малює колоритні характери, його романи сповнені драматизму, протиріч і контрастів, він не боїться гіперболи, гротеску, виняткових ситуацій, загадок і символів.

Та всі ці елементи переосмислюються в інших творчих цілях – задля реалістичного осмислення дійсності. На відміну від романтиків Бальзак брав за основу творчості не уяву, а спостереження за фактами дійсності: жартуючи, він називав себе “доктором соціальних наук”.

Головним досягненням романіста була його епопея “Людська комедія”.
Епопея. Термін був запропонований ще у Давній Греції і означав спочатку зібрання народних пісень та сказань про якусь видатну історичну подію або історичного героя. Епопея в сучасному значенні – це роман або цикл романів, де відображено великі історичні події, життя як окремих людей, так і цілих родин.

“Людська комедія” стала спробою осягнути зрушення в суспільстві після Липневої революції 1830 р., відтворити той шалений ритм, в якому відбувалися зміни. Це справа всього життя Бальзака. Усього він задумав 150 творів, встиг написати 98 романів і новел, які разом складають єдину соціальну епопею його часу. Першим кроком на шляху до “Людської комедії” стало звернення романіста до жанру “фізіологічного нарису” – художньої публіцистики, яка торкалася сучасних тем і розробляла багатий матеріал соціальнопобутових і психологічних спостережень. Згодом письменник використає цей матеріал для створення новел.

Саме так виник його всесвітньо відомий твір “Гобсек” (1830). Від початку 30х років Бальзак пише великі прозові твори – романи і повісті: “Шагренева шкіра” (1830-1831), “Євгенія Гранде” (1833), “Батько Горіо” (1834), “Темна справа” (1841). Ще на ранніх етапах творчості письменник виявив схильність писати твори циклами, внаслідок чого виник задум об’єднати їх в епопею (її план сформувався в 1834 р). У 1840 р. з’явилась і назва “Людська комедія”. До епопеї увійшло майже все, створене Бальзаком у 30і р., та написане після 1842 року: романи “Втрачені ілюзії” (1837-1843), “Кузина Бетта” (1846), “Кузен Понс” (1846-47) тощо. Останній роман “Селяни” залишився незавершеним. Епопея “Людська комедія”: універсальність задуму, основні принципи побудови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Оноре де Бальзак. Життя і творчий доробок письменника