Життя – як спалах (життєвий і творчий шлях Івана Липи)

І. Іван Липа – письменник-борець. (І. Липа – суспільно-політичний діяч, письменник, лікар, один із найвидатніших ідеологів українського визвольного руху. Літературний псевдонім письменника – Петро Шелест.)

ІІ. Заснування 1. Липою таємного товариства “Братства Тарасівців”. (І. Липа – організатор та автор програми “Братство Тарасівців” – першої організації, яка поставила своєю метою досягнення незалежності України. 1890 року 1. Липа разом зі своїми однодумцями Б. Грінченком, М. Вороним та іншими студен­тами харківських

вузів поклялися на могилі Т. Шевченка у Каневі до загину боротися за національне визволення українського народу.)

1. Внесок “Братства Тарасівців” у розвиток українського національного ви­звольного руху. (“Братство Тарасівців” утворило “Молоду громаду”, до якої увійшло 20 студентів. Вони зібрали бібліотеку нелегальних видань, готува­ли ці видання до друку, виступали з політичними доповідями, листувалися зі своїми однодумцями з Галичини.)

2. Програма “Тарасівців”. (Автором цієї програми став І. Липа. “Тарасівні” проголошували передусім єдність та соборність усієї України, “розбити ро­сійські

кайдани, домогтися для українського народу національної свободи. Україна Австрійська та Україна Російська однаково нам рідні”. У спеціаль­ному розділі програми зазначалося, що необхідно ввести українську мову у суспільно-політичне життя, культуру, освіту. Наголошувалося, що тільки матеріально забезпечений народ може добре піклуватися про національно – просвітні справи.)

3. Розгром “Братства Тарасівців”. (1893 року Братство було розгромлене цар­ськими жандармами. Іван Липа разом з друзями-однодумцями був заа­рештований. Після тридцяти місячного ув’язнення ще три роки жив під наглядом поліції у Керчі. Закінчивши у 1897 році навчання в Казані, прак­тикує лікарем на Херсонщині і в Полтаві, пізніше переїхав до Одеси.)

4. Громадська робота. (Крім лікарської практики, І. Липа займається і гро­мадською роботою: побудував лікарню для незаможних мешканців, орга­нізував видавництво “Одеська літературна спілка”, видавав альманах “Ба­гаття”, тісно співпрацював з “Просвітою”. У 1918 році був призначений українським комісаром Одеси. У 1919 році в уряді УНР став міністром ві­росповідань, юстиції, охорони здоров’я. У 1920 році входив до складу ко­місії з підготовки Конституції УНР.

Помер І,-Липа 13 листопада 1923 року у м. Винниках біля Львова.)

5. Літературна діяльність І. Липи. (Іван Липа залишив велику літературну спадщину: повісті, оригінальні фантастичні оповідання та притчі, леген­ди, байки, казки для дітей. Найвідоміші з них: “Мати”, “У невідому путь”, “Близнята” та інші, які становлять цікаву сторінку в історії української лі­тератури.)

ІІІ. “Чи то щастя людей у мізерних забавах і пристрасних задоволеннях?” (І. Липа). (Письменник-патріот 1. Липа стверджував, що життя – це постійна боротьба, людина в ньому – борець, шлях цієї боротьби – непередбачуваний і невідо­мий, тому слід кожному готувати себе до життя у прекрасному, але жорстоко­му світі. І ще необхідно пам’ятати: мізерні забави і пристрасті не можуть зро­бити людину щасливою. Наше призначення – залишити після себе добрий слід на Землі. Своїм життєвим подвигом І. Липа переконливо довів це.)






Трагедія маленької людини в гоголя.
Життя – як спалах (життєвий і творчий шлях Івана Липи)