Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова
Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова
Фетюков – ув’язнений. Єдина людина, про який Шухов думає: “Строку йому не дожити. Не вміє себе поставити”. На волі в якійсь конторі більшим начальником був, на машині їздив.
Стало бути, робити нічого не вміє, тому бригадир ставить його на роботу туди, де розуму не треба, наприклад носилки носити. Коли сіл, усе від нього відмовилися: троє дітей і дружина, що відразу заміж вийшла Так що допомоги йому ніякий. От він і “шакалит” – клянчить, жебрає, із плювальниці недокурки вигрібає, “шакалить Ф. завжди мастак, а закосити б сміливості не вистачило”. Достоїнства в нього – нуль, у зоні його не поважають, навіть нехтують – і начальство, і зеки, а тому трапляється, поколачивают.
Утреться Ф., заплаче й піде
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія відбувається взимку 1951 р. в […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кавторанга Буйновского Кавторанг Буйновский – ув’язнений. Колишній капітан другого рангу. У таборі недавно – ще трьох місяців ні, тому “права качає” (“Ви права не маєте людей на морозі роздягати! Ви дев’яту статтю кримінального кодексу не знаєте!”), втім, і по відчайдушності характеру теж. Взагалі, ДО. любить усе пояснювати й командувати. Тримається бадьоро, хоча на очах “доходить”. Засуджений на […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Цезаря Марковича Цезар Маркович – ув’язнений. Колись картини знімав для кіно, але й першої не доснял, як посадили. Молодий ще. Вуси в нього чорні, злиті, густі. У зоні не збрили, тому що на ділі так снять. У Ц. всіх націй намішано: не те грек, не те єврей, не те циган Курить трубку. Трубку – щоб не просили […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Тюрина Андрія Прокофьевича Тюрин Андрій Прокофьевнч – ув’язнений, бригадир. Від бригадира в зоні багато чого залежить, тому що в його руках процентовка, а від її життя зека залежить більше, ніж від роботи. Яка процентовка, стільки хліба, такі пайки одержиш. У зоні ж “двісті грам життям правлять”. Коротше, бригадир годує. Т. – свій бригадир, людина. Був звільнений з армії […]...
- Короткий зміст оповідання Один день Івана Денисовича Солженицина А. И 23 червня 1941 року, на другий день після початку Великої Вітчизняної війни, Іван Денисович, герой повести, пішов на фронт. Пішов селянин із села Темгенево, залишилися будинку дружина й дві дочки. Був ще синочек, але вмер. У лютому 1942 року на Північно-Західному фронті потрапив в оточення. Червона Армія кинула своїх солдатів, вони пропадали з голоду, слабшали. […]...
- Рецензія на оповідання Солженицина “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” пов’язаний з одним з фактів біографії самого автора – Экибастузским особливим табором, де взимку 1950-51 р. на загальних роботах було створене цей оповідання. Головний герой оповідання Солженицина – це Іван Денисович Шухов, звичайний в’язень сталінського табору. У цьому оповіданні автор від імені свого героя оповідає про все одному дні із трьох […]...
- Характеристика добутку Один день Івана Денисовича Солженицина А. И Добутку А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” належить особливе місце в літературі й суспільній свідомості. Оповідання, написаний в 1959 р. (а задуманий ще в таборі в 1950 р. ), спочатку звався “Щ-854 (Один день одного зека)”. Солженицин писав про задум оповідання: “Просто був такий табірний день, важка робота, я тягав носилки з напарником і […]...
- Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні дуже багато літератури, присвяченій радянській […]...
- Відбиття трагічних конфліктів історії в долі героїв повести А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Один день. Це багато або мало? Кожний задає режим собі сам. Але тільки не в тоталітарній державі. Можна перечитати масу історичних книг, енциклопедій і просто підручників, щоб довідатися, як жили люди в авторитарній країні. Але щоб відчути це, потрібно прочитати добуток А. І. Солженицина. Правду не можна видумати. Її можна списати з дійсності. І всі […]...
- Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав […]...
- Переказ повісті О. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Ім’я Олександра Солженицина, довгий час колишнє під забороною, наконец-то по праву зайняло своє місце в історії російської літератури радянського періоду. Олександр Ісайович народився в грудні 1918 року. Після середньої школи Солженицин закінчує в Ростові-на-Доні фізико-математичний факультет університету, одночасно надходить заочником у Московський інститут філософії й літератури. Не закінчив останніх двох курсів, іде на війну, з […]...
- Проблема позитивного героя (по повісті Один день Івана Денисовича й оповіданню Матренин двір Солженицина А. І.) Письменник, якщо тільки він Є нерв великого народу, Не може бути не уражений, Коли уражена воля. Я. П. Полонский Відмінною рисою творчості А. І. Солженицина є тісне переплетення реалістичного зображення радянської дійсності й філософських шукань правди життя Тому практично всі добутки письменника, у тому числі повість “Один день Івана Денисовича” (деякі літературознавці використовують інше визначення […]...
- Рецензия на рассказ Солженицына “Один день Ивана Денисовича” “Один день Ивана Денисовича” связан с одним из фактов биографии самого автора – Экибастузским особым лагерем, где зимой 1950-51 г. на общих работах был создан этот рассказ. Главный герой рассказа Солженицына – это Иван Денисович Шухов, обычный узник сталинского лагеря. В этом рассказе автор от лица своего героя повествует о всего одном дне из трех […]...
- Краткое изложение Один день Ивана Денисовича Солженицын А. И. Солженицын Один день Ивана Денисовича Крестьянин и фронтовик Иван Денисович Шухов оказался “государственным преступником”, “шпионом” и попал в один из сталинских лагерей, подобно миллионам советских людей, без вины осужденных во времена “культа личности” и массовых репрессий. Он ушел из дома 23 июня 1941 г., на второй день после начала войны с гитлеровской Германией, […]...
- Герой повести-рассказа Солженицына “Один день Ивана Денисовича” Образ Ивана Денисовича как бы сложен автором из двух реальных людей. Один из них – Иван Шухов, уже немолодой боец артиллерийской батареи, которой в войну командовал Солженицын. Другой – сам Солженицын, отбывавший срок по пресловутой 58-й статье в 1950-1952 гг. в лагере в Экибастузе и тоже работавший там каменщиком. В 1959 г. Солженицын начал писать […]...
- Символ целой эпохи (по повести Солженицына “Один день Ивана Денисовича”) Образ Ивана Денисовича возник на основе реального прототипа, которым стал солдат Шухов, воевавший вместе с автором в советско-германскую войну (но никогда не отбывавший наказание), а также благодаря наблюдениям за жизнью пленников и личному опыту автора, приобретенному в Особом лагере, где он работал каменщиком. Остальные персонажи взяты из лагерной жизни с их подлинными биографиями. Задумаемся на […]...
- Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам’яної сокири до міжконтинентальної […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
- Душа зобов’язана трудитися й день і ніч, і день і ніч. Твір-міркування По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший – золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття – срібний. Люди срібного століття були войовничими, жорстокими й гордими. Вони не приносили жертв богам, за що боги їх і знищили. Третє століття – […]...
- Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті […]...
- Твір на тему: “Громадянська позиція людини як один із проявів духовності за твором Івана Франка “Іван Вишенський” Нерідко нам доводиться чути з засобів масової інформації та від просто мудрих людей інформацію про те, що важливе місце в житті кожної людини займає духовність. Багато хто розуміє духовність як виключно релігійну категорію і поняття. Однак, насправді, це не зовсім вірно. Як видається особисто мені, духовність проявляється і по-іншому. Кажучи загалом, духовність людини – це […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Твір на тему: “Моє розуміння слів Івана Франка: “Народна пісня – одне із найцінніших наших національних надбань і один із предметів оправданої нашої гордості” Пісня дуже багато значить у нашому житті. В пісні наше минуле, наше сучасне і наше майбутнє. Найбільш повно проявляється душа народу саме в пісні. “Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, бо навчали чужою мовою. За бажання вчити рідну мову […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит […]...
- Суть справи характеристика образа Скоби Генрі Скоби Генрі – поліцейський комісар в одній з англійських колоній в Африці, прозваний за непідкупність Скоби Справедливий. До моменту початку роману він провів уже 15 років в Африці разом із дружиною, що давно не любить, а тільки жалує. Їхня дев’ятирічна дочка вмерла три роки тому в Англії. “Скоби зазнав поразки у війні за пристойне житло”, […]...
- Твір на тему: “День пам’яті і скорботи – день злагоди і взаєморозуміння” Дату 22 червня 1941 року знає кожен житель нашої країни і практично кожен житель країн колишнього Радянського Союзу. Це одна з найсумніших дат в історії наших співвітчизників, адже в цей день о четвертій годині ранку на нашу Батьківщину без попередження і оголошення війни напала фашистська Німеччина. Цього дня почалася найзапекліша і найбільш кровопролитна в історії […]...
- Життя і доля Івана Багряного І. Життя І. Багряного за умов тоталітарної радянської влади та вимушена еміграція. (Іван Багряний – письменник, який змушений був емігрувати за кордон, оскільки відчув на собі весь тягар репресій і утисків, переслідувався НКВС. Переслідувався за те, що протестував проти підневільного становища українського народу і українських митців. Тричі письменника заарештовували, він відбув три роки ув’язнення в […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім […]...
- Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити […]...
- Один із документів епохи (за романом “Сад Гетсиманський”) Класик української літератури Володимир Винниченко у своєму листі до Івана Багряного писав: “Велике спасибі Вам… за книгу. Вона – великий і страшний документ”. Мова в листі, йшла про роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський”. Ця книга вийшла за сприяння Володимира Винниченка вперше французькою мовою. Завдяки цьому європейський читач узнав правду про те, що коїлося в радянських […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- І довше століття триває день – Айтматов Ч. (скорочено) Потяги в цих краях йшли зі сходу на захід і з заходу на схід… А по боках від залізної дороги в цих краях лежали великі пустельні простору – Сари-Озек, Серединні землі жовтих степів. Едигей працював тут стрілочником на роз’їзді Боранли-Буранний. Опівночі до нього в будку пробралася дружина, Укубала, щоб повідомити про смерть Казангапа. Тридцять років […]...
- Наташа Ростова один з найбільш привабливих образів роману “Війна і мир” Для Льва Миколайовича Толстого Наташа – ідеальний тип дівчини, жінки, “…взяв Таню, перетовк із Сонею, і вийшла Наташа”, – говорив Лев Миколайович про свій образ. Він мав на увазі двох реальних жінок, які стали прототипами головної героїні роману. Мова йде про двох сестер Бере: Тетяну Андріївну й Софію Андріївну. Тетяна була завжди веселою, сміхотливою, прекрасно […]...