Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор”
Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не бійся суду – бійся судді” і т. п.
Що ж можна сказати про суддю
“Адже ви чули, що Чептович із Варховинским затіяли позов,-говорить він городничему,- і тепер мені розкіш: гравлю зайців на землях і в того й в іншого”. А цькування зайців, як відомо, завдавала більших збитків, тому що винищувалися посіви
У суді помітне безладдя Сторожачи завели в присутственних місцях домашніх гусаків (але це й натяк городничего: хабара!), у присутності, тобто там, де відбувається прийом відвідувачів, висить гарапник – довгий ременний батіг, прикріплений до короткого ціпка. Він є приналежністю мисливця, але й тут натяк на те, що в суді прибігали до тілесних покарань. Засідатель був постійно п’яним. Справи велися як-небудь, тяп-ляп (на це натякає й прізвище судді). Незважаючи на це, Ляпкин-Тяпкин не боїться ревізора
“Справді,- зізнається він,- хто зайде в повітовий суд? А якщо й загляне в який-небудь папір, так він життя не буде рад. Я от уже п’ятнадцять років сиджу на суддівському стільці, а як загляну в доповідну записку – а! тільки рукою махну. Сам Соломон не дозволить, що в ній правда, а що неправда”.
Таким чином, перед нами встає тип царського чиновника, що найменше думав про захист законності. Вище всього для нього була своя власна персона, хоча він і сливет як “вільнодумець”. Насправді ж це практична людина, що хоче прожити своє життя й легко й зручно.
Схожі твори:
- Образ судьи Ляпкин-Тяпкин в пьесе Гоголя “Ревизор” О судье Аммосе Федоровиче Ляпкине-Тяпкине. Судебные должности в России были выборными: дворяне избирали уездных судей, а также заседателей на три года. Обычно уездный суд состоял из судьи и двух заседателей, которые имели право заниматься решением сравнительно мелких уголовных и гражданских дел, но здесь была полная неразбериха в делах. Не случайно в пословицах и поговорках народ […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться […]...
- Твір на тему: Образ городничого в творі Гоголя “Ревізор” “Щастя” городничого і його безславний кінець. Ми вже знаємо про городничого і чиновників, а разом з тим і про самодержавно-бюрократичному ладі Росії, що потопає в шахрайстві, шахрайство, казнокрадство. Зміни, сталися і в городнічіхе: вона відчуває свою перевагу над іншими – завдяки саме їй Хлестаков одружується на Марії Антонівні, і тепер вона буде важливою петербурзької дамою. […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” (1836 – 1842) – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – […]...
- Короткий зміст комедії Ревізор Гоголя Н. В РЕВІЗОР Комедія в п’яти діях На дзеркало неча нарікати, коли пика крива. Народне прислів’я Характери й костюми Зауваження для панів акторів Антон Антонович Сквозник-Дмухановский. Городничий, – уже пристарілий на службі й дуже недурний по-своєму людина. Хабарник. Поводиться дуже солідно. “Риси особи його грубі й тверді Як у всякого, що начали важку службу з нижчих чинів”. […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” […]...
- Твір на тему: Чиновники в комедії Гоголя “Ревізор” Микола Васильович Гоголь, всім серцем люблячи Росію, не міг залишатися осторонь, бачачи, що вона загрузла в болоті корумпованого чиновництва, і тому створює два добутки, що відображають всю дійсність стану країни. Одним із цих добутків є комедія “Ревізор”, у якій Гоголь задумав посміятися над тим, що “дійсно гідно осміяння загального”. Гоголь визнавався, що в “Ревізорі” він. […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а […]...
- Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика (По добутках H. В. Гоголя “Мертві душі” і “Ревізор”) 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна в них не тільки в […]...
- “Борис Годунов” Пушкіна і “Ревізор” Гоголя Борис Годунов” Пушкіна довгий час носив назву, якою Пушкін надзвичайно пишався: “Комедія про справжню біді Московської держави, про царя Бориса і Гришке Отрепьеве. Писав раб божий Алекс син Сергєєв Пушкін в літо 7333 на городищі Воронич “. Чудове заголовок це згладити, стерлося. ” Борис Годунов ” став сприйматися в дусі театру “палаців”, жанрово однозначно. Слово […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, […]...
- Твір на тему: “Актуальність комедії М. Гоголя “Ревізор” Комедія М. В. Гоголя “Ревізор” створювалася протягом шести років, з 1836 по 1842 рік. Цей твір став першою в Росії суспільно-політичної комедією. У ньому висміюються порядки і звичаї провінційної Росії, сучасної Гоголю. Але цей твір, який увійшов в класику російської літератури, залишається актуальним у всі часи. На мій погляд, “Ревізор” зберігає свою злободенність і донині. […]...
- Коротка характеристика добутку Ревізор Гоголя Н. В В 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголю анекдот про чиновника, що у повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився в комедію. У ній все необично – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці […]...
- Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
- Ноздрев і Хлестаков : порівняльна характеристика(“Ревізор” і “Мертві душі М. В. Гоголя) “Ревізор”, як і “Мертві душі”, М. В. Гоголем є галерею типових для російської провінції характерів. Проте відразу ж треба відмітити, що місцем дії в “Ревізорові” є провінційне місто, тоді в “Мертвих душах” авторський погляд охоплює і сільську глушину Росії. Громадський статус персонажів звичайно ж накладає на їх світосприйняття і устої свій відбиток. Манілов, Коробочка, Ноздрев, […]...
- Образ смотрителя училищ и почтмейстера в пьесе Гоголя “Ревизор” Больше всех боится ревизора Лука Лукич Хлопов, смотритель училищ. Он сам об этом говорит: “Не приведи бог служить по ученой части, всего боишься. Всякий мешается, всякому хочется показать, что он тоже умный человек”. Эту фразу мог сказать только чиновник, который служил по учебной части при Николае I, так как положение учителей, которые постоянно находились под […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” (“Так запряжено ж підлоту!”) Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі (українець за походженням, знав українські казки, пісні, бувальщини). ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” (Диканька – ціла країна з особливим побутом, звичаями, мовою; на початку твору – словничок найуживаніших українських слів, які у тексті подаються […]...
- Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої […]...
- Образ України у творчості М. В. Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить […]...
- Прекрасний образ України у творах Гоголя До роботи над повістями “Вечорів на хуторі…” Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи “зробити життя свою нужною для блага держави”. Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати “просторе коло дій”. Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала. Гоголь […]...
- “Ревізор” – вершина о розвитку російської комедії Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, ськільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за […]...
- Героїчний образ народу в повісті Гоголя “Тарас Бульба” У центрі “Тараса Бульби” – героїчний образ народу, що бореться за свою волю й незалежність. Ніколи ще в російській літературі так яскраво й глибоко не зображувалися розмах і роздолля народного життя. Кожний з героїв повести, як би він не був індивідуальний і своєрідний, почуває себе складовою частиною народного життя. У безмежної слиянности особистих інтересів людини […]...
- Характеристика чиновників у комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь дав у комедії “Ревізор” широку картину правління в Росії в 30-х роках XIX століття. У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців невеликого міста: незначність інтересів, лицемірства й неправда, чванства й повна відсутність людського достоїнства, марновірства й плітки. Це розкрито в образах поміщиків Бобчинського й Добчинського, дружини й дочки городничего, купців і […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий ( Сквозник-Дмухановский Антон Антонович) РЕВІЗОР (Комедія в п’яти діях, 1835; пост. 1836; 2-е испр. изд. 1841) Городничий ( Сквозник-Дмухановский Антон Антонович) – Другий (після Хлестакова) по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип […]...
- Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, […]...
- Твір на тему: “Образ Акакія Акакійовича” за повістю М. Гоголя “Шинель” У повісті М. В. Гоголя “Шинель” ми зустрічаємося з Акакієм Акакійовичем Башмачкіним, титулярним радником, “маленькою людиною”, яку, як відомо, зображували різні письменники. Це була боязка і пригноблена своїм соціальним становищем людина, забита, безсловесна істота, яка покірно зносила глузування товаришів по службі, як каже автор. Робота в нього була незначна – переписування різних документів і паперів. […]...
- Образ України у творчості Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород». Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, […]...