Новела “Кіт у чоботях”

Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жуч­ком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма.

Насамперед упадає у вічі настроєвість твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як безпосередньо словами,

так і самим син­таксисом – це в основному короткі, часто однослівні речення. Так можуть говорити вкрай захоплені люди: треба, щоб звучав гімн “моралям революції”, але Жучкові буде не гімн, а пісня.

Портрет героїні, тобто зовнішність, письменник характеризує одним словом “жучок”. Ми не знаємо, русява вона чи чорнява, якого кольору її очі. Відомо, що “ніс – головка від цвяшка” і що зріст – “кіт у чоботях”.

Ім’я героїні – Гапка – асоціюється із гаптуванням золотом або сріблом, із червінькою революцією, із п’ятикутною зорею на капе­люшку, очі – із серпневим сонячним променем.

Гапка – “мураль” революції, що тягне сонячну вагу в сонячний вік. Поєднання чер­вінькового кольору із кольором хакі – це і є головна героїня. Зустрічаємо Кота в чоботах і біля вогню, посеред зими й темної ночі. Золото, вогонь – це асоціації тепла, радості, досконалості.

Товариш Жучок – секретар парт’ячейки – розмовляє часто російською мовою (новела практично написана наполовину росій­ською), що доносить до читача дух того часу, іншими словами – стиль життя, коли на жіночих зібраннях говорили про аборт, кохання, право куховарки.

Мовна стихія “Кота в чоботях” сповнена піднесення, радості, легкої іронії, щирого захоплення та симпатії. “Кіт у чоботях” – безпосередня, власне чоловіча емоція, викликана незвичайною Гапкою.






Аналіз вірша гімн красі тема ідея.
Новела “Кіт у чоботях”