Міркування про можливості відродження традицій нашого народу
Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. Я усвідомлюю себе передусім християнкою, й тому, замислюючись про духовні надбання і втрати мого покоління, ратую за відродження саме християнських традицій,
Прикро, що на Східній Україні цим похвалитися не можуть. Ніколи не забуду здивування і щирого захоплення в очах моїх однолітків із Харківщини, які прибули на різдвяні канікули у Тернопіль і побачили вертепні ватаги. Те, що для нас стало звичним, увійшло в плоть і кров, вони сприймали – як святкову феєрію, дійство, спеціально підготовлене для них – як спектакль у театрі. їм не вірилось, що споконвічні українські звичаї – це наше
Щороку наша сім’я, як і кожна українська родина, святкує Великдень. Це справді великий день. Наші серця наповнюються радістю: ми прославляємо Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, який прийняв мученицьку смерть задля спасіння усього людства. Всю округу сповнює мелодійний передзвін церковних дзвонів: “Христос Воскрес!” Це величне свято припадає на чудову весняну пору, коли від зимового сну пробуджується – воскресає! – природа. Ми готуємося до Великодня заздалегідь. Обов’язково прибираємо подвір’я, оселю. Мама пече пишну білу паску, готує шинки, ковбаси. Та найголовніше – за кілька днів до свят наша родина дружно фарбує і розмальовує варені яйця. Все це добро складаємо у плетений кошик, накриваємо рушником, на якому вишито “Христос Воскрес!” і йдемо до церкви.
Незабутнє враження справляє обряд освячення паски. Це дійство просвітлює наші обличчя, зміцнює прагнення стати кращими, добрішими, чистішими. Воно підносить нас над буденністю, не дозволяючи їй замулити наші душі. А ще на Великдень ми обов’язково відвідуємо могили померлих родичів. На кладовищі особливо гостро відчувається марнота і безглуздість наших суперечок чи нарікань. Ми усвідомлюємо вагу духовних цінностей і обіцяємо собі прожити цей рік, не тримаючи камінь ні на серці, ні за пазухою.
Схожі твори:
- Відображення традицій українсьного народу у романі Івана Багряного “Тигролови” Жорстока доба 30-х років XX століття. Було знищено три чверті українських письменників: одних розстріляно без суду і слідства, інших заслано на Соловки, що на Білому морі, ще когось замели колимські сніги. Одним із тих, хто, на думку сталінських прихвоснів, не мав права на життя, був Іван Багряний. Але він вважав інакше… Його по праву можна […]...
- Міркування над романом “Герой нашого часу” “Герой нашого часу” – перший російський реалістичний психологічний роман у прозі. У романі піднімається злободенна проблема: чому розумні й енергійні люди не знаходять застосування своїм незвичайним здатностям і “в’януть без боротьби” на самому початку життєвого поприща? На це питання Лєрмонтов відповідає історією життя Печорина, парубка, що належить до покоління 30-х років XІX в. В образі […]...
- Історичні пісні – духовний скарб нашого народу Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине; … От де, люди, наша слава, Слава України. У цих Шевченкових рядках дуже влучно охарактеризовано значення українських народних пісень, зокрема історичного жанру. Вони насправді невмирущі, ці найбільші духовні скарби, з яких постає краса і велич рідного народу. Історичні пісні – це епічні твори про події далекого минулого, […]...
- Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих […]...
- Знавці традицій народу Нещодавно між учнями п’ятих класів нашої школи відбувся конкурс на краще знання звичаїв українського народу. У конкурсі брали участь три команди. Гострою та непередбаченою виявилася боротьба за лідерство. Щоб відповісти на запитання, треба було бути обізнаним з історією рідного краю, зі звичаями, віруваннями, творчістю нашого народу. Запитання були складними, а учні виявилися підготовленими, тому давали […]...
- Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи (“Човни золотії із сивої-сивої […]...
- Твір-міркування по романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” А, вірно, вона існувала й, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні. М. Ю. Лєрмонтов. Герой нашого часу. “Герой нашого часу” – перший російський реалістичний психологічний роман у прозі. У романі піднімається злободенна проблема: чому розумні й енергійні люди не знаходять застосування своїм незвичайним здатностям і “в’януть без […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах […]...
- Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті “гуси-лебеді” […]...
- Знавці традицій народу. Замітка в газету Нещодавно між учнями п’ятих класів нашої школи відбувся конкурс на краще знання звичаїв українського народу. У конкурсі брали участь три команди. Гострою та непередбаченою виявилася боротьба за лідерство. Щоб відповісти на питання, треба було бути обізнаним з історією рідного краю, зі звичаями, віруваннями, творчістю нашого народу. Питання були складними, а учні виявилися підготовленими, тому давали […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
- Українська пісня – поетична біографія нашого народу Тихий липневий вечір огорнув місто. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі й таємниче повис золотий серп місяця. Я виходжу в наш сад, вдихаю медвяні пахощі липи, а на серці так урочисто, бентежно… Несподівано чую здалека: Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе… Це дівчата співають народну пісню, її так бракувало мені в […]...
- Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXІ століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
- У них мудрість нашого народу (за прислів’ями та приказками) Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі – в Україні. Тут жили наші пращури, тут корінь українського роду. Особливо Україна славилася талановитими людьми, родючими землями і співучою мовою. А ще вона має скарбницю народної творчості, до якої входять народні пісні, казки, прислів’я, приказки. Народні прислів’я та приказки вражають нас своєю мудрістю, влучністю, […]...
- “Слово про Ігорів похід” – велична пам’ятка генію нашого народу Світова література знає небагато таких творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам’яток належить безсмертне “Слово о полку Ігоревім” – героїчний, сповнений палкої любові до вітчизни, до свого народу твір. “Слово” не розповідає про всі подробиці походу і поразки […]...
- Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, […]...
- Українська хата – це колиска нашого народу Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: «… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для […]...
- Традиції нашого народу: Святвечір У нашому селі звикли ретельно готуватися до Різдвяних свят і до Свят-вечіра. Прибирають у хаті, заготовляють корм худобі на три дні, стараються повернути всі борги і забути всі кривди. На Святвечір не прийнято лаятися, сперечатися, карати дітей і живність, бо цього вечора худоба може заговорити людською мовою і поскаржитися Христові на поганого господаря. У батьківській […]...
- “І. Франно – це розум і серце нашого народу” (М. Рильсьний) І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. (Залишив величезну літературну спадщину – поетичні, прозові, драматичні твори, літературознавчі, історико-економічні та філософські праці. Йому належить велика кількість праць українською, польською та іншими мовами. Був перекладачем із чеської, французької та інших мов.) Іі. Творчий шлях письменника. (Закінчив початкову школу, вступив до монастирської школи […]...
- І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. (Залишив величезну літературну спадщину – поетичні, прозові, драматичні твори, літературознавчі, історико-економічні та філософські праці. Йому належить велика кількість праць українською, польською та іншими мовами. Виступав перекладачем з чеської, французької та інших мов.) […]...
- “Повість минулих літ” найдавніший літопис нашого народу На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” – величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються […]...
- Як виявив себе козацький дух нашого народу в інших історичних умовах Глибоким трагізмом виповнена історія моєї держави. Не раз і не два наш волелюбний народ був жорстоко обдурений у своїх найсвітліших сподіваннях. Найкращі уми нації – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський всю силу обдарування, всю життєву енергію присвятили тому, щоб не згас у нашого народу козацько-лицарський дух, щоб незалежність […]...
- Я вірю у відродження рідного краю (Звернення) До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, […]...
- Відтворення побуту і традицій в повісті “Кайдашева сім’я” “Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Історичні народні пісні – пам’ять нашого народу На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні – тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні – перлини в діадемі народнопісенної творчості. “Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” – це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За […]...
- Національне відродження України – благо для всього світу Національне відродження України бере свій початок з 1991 року, коли наша держава здобула незалежність. Ця подія була подією світового масштабу. Величезна територія, на якій проживає давня самобутня нація, вийшла з руїни Радянського Союзу, де, як багато років стверджувалось, вона “щастя знайшла”. І перед українцями постало питання: куди скерувати свій шлях, який зробити стратегічний вибір? Тут […]...
- Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: «Доброго здоров’я!» Прощаючись, говорили: «Бувайте здорові!» У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, […]...
- Твір-міркування :Бережіть наш безцінний дар – мову Спочатку було Слово… Так починається книга книг – Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові більше інформації. Наша мова стала одноманітною, неемоційною, в ній багато вульгаризмов, […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі […]...
- Друзі пізнаються у біді (твір-оповідь з елементами міркування) Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. […]...
- Література XX ст.- мистецтво оновлених традицій і сміливого Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак. Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви- ставка їхніх творів. Теорія літератури: тематика, […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе […]...
- Віра в можливості людини (за твором Р. Кіплінга “Мауглі”) Образ людини, що виросла серед тварин, здавна приваблював людську уяву. Ще у Древньому Римі існували легенди про хлопчиків, яких вигодували вовчиці. Але в історії з Мауглі, головним героєм одноіменного твору Р. Кіплінга, важливо інше. Цей спочатку беззахисний хлопчина, який згодом стає мужнім, сильним юнаком, здійснює подвиги й перемагає своїх ворогів тільки тому, що він Людина. […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та причин її трагедії. У художній літературі того періоду було […]...
- Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження” Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка. Народившись в кінці XІX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. […]...