Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження”

Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка.

Народившись в кінці XІX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. Перша світова війна, революція 1905-1907 pp., буржуазна і жовтнева революції 1917 року, Громадянська війна. Бачачи здібності дитини, батько-селя-нин дав синові освіту.

Т. Осмачка вивчився на вчителя. У 1923 році видав першу поетичну збірку “Круча”, а згодом і “Скитські вогні”, і “Клекіт”. Кожна з них говорила про талановитого молодого автора, але була зустрінута гострою критикою, а поета почала переслідувати влада.

“Розстріляне Відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х років, яке було знищено або зазнало утисків тоталітарним режимом нашої країни. До цього покоління належить і Тодось Осмачка, якого від загибелі врятувала хвороба та те, що поетові вдалося виїхати на Захід. Однак нервовий розлад через очікування арешту змусив поета блукати

по різних країнах. Поета переслідував страх, і він переїжджав з місця на місце у Німеччині, США, Канаді, Франції, Югославії… Помер Тодось Осмачка 7 вересня 1961 року, самотній і забутий, в одній із лікарень США.

Однією з провідних тем у творчості поета в еміграції є тема залишеної Батьківщини:

Моя тужлива Україно,

Таку тебе я полюбив…

(“Розкрила небо Україна”)

У стилі імажинізму написаний вірш “Україна”. У вірші немає ніякої дії, у формі монологу-самохарактеристики України поет створює образ України:

Оце такая в тебе

Матінка,

В руці Господній

Україна.

Синьонебая!

Сумом за рідною Батьківщиною пронизана і збірка “Китиці часу”. Поет, відображаючи трагізм власної долі, звертається до образу матінки-України:

Моя Україно, недоле моя,

Була ж ти мені дорогою,

А нині тебе вже лишаюся я.

Ох, що ж ти зробила зі мною!

Серед прозових творів Т. Осмачки найбільш гострі “План до двору” та “Ротонда душогубців”. У цих книгах – літопис злочинного винищення українства в часи колективізації, розкуркулення, безпідставних арештів і репресій.

Ознайомитися з творами Т. Осмачки стало можливим лише за часи незалежності нашої країни, з демократичними процесами в ній, бо в тоталітарній державі викривальні твори митця були суворо заборонені.






Людина збережи своє обличчя.
Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження”