Мій образ рідної землі

“Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в ріднім краю,
Одним одна біля воріт”, –
такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову…
Стежина в ріднім краї… Небо єдиної в світі батьківщини. У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі.
Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара

і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, що посіяла матуся, з рушниками на покуті – в кутку над образами.
Рідна земля – це наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радощі й перші сльози, перші перемоги й поразки…
Рідною є для нас та земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають своїх батьків. Це скарби, даровані Богом.
Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості.
/> Любов до вітчизни називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, яке дає людині змогу витримати найскладніші випробування, перетерпіти лихоліття, здійснити найвищий подвиг в ім’я свого народу.
Рідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки – горді й вільнолюбиві, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кров’ю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідну мову – співучу, неповторно чарівну.
Наша земля – Україна. Любити її – це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, – треба патріотом бути.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Мій образ рідної землі