Мати – берегиня роду

Схожі твори:

1. Твір-роздум на тему “Мати-берегиня” Мати – берегиня роду, і в цьому немає нічого дивного, бо саме вона дає життя, саме вона турбується про нас до кінця свого життя. Матуся, матінко, мати – ці слова кожному з нас знайомі с самих перших днів нашого життя, з самого нашого дитинства. Навіть від цих слів завжди віє добротою, спокоєм і теплом, що […]...
2. Берегиня-писанка берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня […]...
3. Жінка, мати, Берегиня Все прекрасне на землі – від світла сонця, від кохання жінки, від молока матері. Суворими шляхами йшла наша Вітчизна до сьогоднішньої свободи і незалежності. Горді мужі Київської Русі, князі та воїни, відважні запорозькі лицарі заступали шляхи ворогам, воювали, боронили свій рідний край. А жінки тим часом оберігали домашнє вогнище, народжували дітей, омивали рани чоловіків-воїнів, молили […]...
4. Мати – Берегиня Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть біля витоків нового життя, плекає і зміцнює його – берегиня. У сиву давнину берегинею називали богиню, що берегла людей від усякого лиха і дарувала добро. Згодом так стали називати жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище. Дочки України славилися своєю охайністю, співучістю, надзвичайною красою і […]...
5. Любить людей мене навчила мати Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері – це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами. Мама – найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все […]...
6. ТВІР-РОЗДУМ ЛЮБИТЬ ЛЮДЕЙ МЕНЕ НАВЧИЛА МАТИ Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері – це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами. Мама – найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все […]...
7. Дерево людського роду 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від перших людей – Адама та […]...
8. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку […]...
9. Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Т. Шевченко Родина – група кровних людей, які повинні жити в злагоді, дружбі та мирі. А чи всі живуть так? Мене приголомшила історія сім’ї рибалки Мусія Половця з роману Ю. Яновського “Вершники”. Своїх п’ятьох синів старий рибалка вихо­вував чесними, працьовитими, добрими, уважними один до одного. […]...
10. Якого роду ми діти? (за поемою «Євшан-зілля») Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас повернулися серцем до своїх рідних національних витоків, ще не всі відчули символічний запах […]...
11. Трагедія роду половців (за романом «Вершники») Кривавою хвилею прокотилась громадянська війна по Україні. Брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу: таким шаленим був вихор громадянської війни. Адже точилася вона на Україні з особливою силою: білі, червоні, петлюрівці і махновці – усі. боролись […]...
12. Незламність духу українського народу (за поезією “Балада роду”) Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у неперевершеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його «Балада роду», яка увійшла до збірки «Балади буднів» (1967 р.). Мені здається, що що баладу не можна осягнути, […]...
13. Проблема розпаду роду як трагедія народу (за новелами роману “Вершники”) Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є молодість, труд і любов. Дайте мені посмакувати цих напоїв”, – пише він у своїй ранній новелі “Байгород”. Яновського, як і Хвильового, хвилювали питання про співвідношення […]...
14. Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що написав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити. У романі “Вершники” порушено багато проблем: трагедія роду і народу, розпад родини заради ідеї, […]...
15. «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» (за романом «Вершники») Жахливою сторінкою в історії України назавжди залишиться братовбивча громадянська війна. Саме про це з великим болем у душі пише Юрій Японський у романі «Вершники». Вже у першій новелі «Подвійне коло» письменник зосередив увагу на трагедії роду Половців. Вона дещо нагадує народні думи. Було в батька п’ятеро синів. Кожен з них обрав свою дорогу в житті. […]...
16. Мати – найдорожча в світі людина Найдорожча в світі людина – це, звичайно, мама. Адже мама завжди ніжна до своєї дитини, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли хворіє дитина, мама завжди і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя […]...
17. Твір на тему: “Що для мене рідна мати!” “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, I в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на дою дала”. У кожного з нас є особисті моральні цінності, найсвятіші поняття і речі. Обов’язково однією з таких цінностей у кожної людини повинна бути любов до […]...
18. Трагізм роду Половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Вірність певній ідеї деколи спонукає людей перебудовувати все своє життя, змінити соціальний стан, зректися рідних і друзів. Чимало українських письменників торкались цієї теми у своїх творах, найчастіше описуючи період революції – бурхливий час великих метаморфоз і катастроф. Серед таких творів слід назвати роман Юрія Яновського “Вершники”. Автор цього твору зробив спробу відобразити трагічні події, сучасником […]...
19. “Рідна мати моя…” (за поезіями А. Малишка) І. Образ Матері – образ берегині людства (образ Матері в піснях, молитвах, віршах, поемах, найкращих творах відомих світових митців; поезія Т. Шевченка і Лесі Українки, В. Симоненка і А. Малишка). ІІ. Глибокі почуття любові у творах А. Малишка про матір (найніжніша любов і пошана до матері у поезіях “Не стій, мати, коло хати”, “Яблуні”). ІІІ. […]...
20. Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського “Вершники” Юрія Яновського стали визначним явищем в літературі 20 століття. У цьому невеликому за обсягом творі, що складається з восьми сюжетно завершених новел, подається широка картина громадянської війни в Україні, коли лютували шаблі, січі були запеклі й нещадні, воля билася з неволею, правда з кривдою. Український народ знищував сам себе під прапорами класових протистоянь. Гинули […]...
21. Твір на тему: Трагедія роду Половців Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Надто багато позаду могил, надто великі втрати. Тільки знаючи правду, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну путь своєї далекої історії, знайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Останнім часом у нашій державі людина починає осмислювати себе як особистість, починає розуміти, що саме вона – вища […]...
22. Мать – берегиня рода Мать, матушка, мамочка – эти слова знакомы мне с самого детства. От них веет покоем, теплом, добротой… С первых шагов жизни меня окружала материнская любовь и ласка: Первые стихи и басни Глибова читала мне мамочка, она повела меня в детский садик, а потом в первый класс. Так началось мое обучение. Мать всегда была со мной […]...
23. Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Роман “Вершники” – один з кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, “Вершники” прекрасні героїко-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по […]...
24. Трагедія роду Половців у романі “Вершники’ Юрія Яновського Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “…я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни…, вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу увагу на мову, гідну, на мій погляд, розповісти про героїв”. […]...
25. “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у […]...
26. Яку сім’ю я сподіваюсь мати Нерідко виходить так, що людина створює власну сім’ю на зразок сім’ї своїх батьків. Тобто якщо твій батько мав дружину й двох дітей – хлопчика й дівчинку, то й ти намагатимешся мати в житті саме таку сім’ю. Інколи я намагаюся подивитись очима стороннього на родину, у якій живу. Мій батько багато працює: у нього аж дві […]...
27. Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі Краса людської душі… Як багато писав про неї Григорій Савич Сковорода, все життя своє присвятив розкриттю її глибин. Багато хто повторює: “Краса врятує світ”. Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі. “Яка краса, – запитає хтось, – зовнішня чи внутрішня?” Кожна людина розуміє цей вислів по-своєму, і залежить це від того, у чому […]...
28. Україна-мати Україна – рідний край, моя Батьківщина. Тут живу я і мої батьки. І тут жи­ве талановитий, працьовитий, співучий народ – українці. Заплющую очі і бачу: високі, зелені, вкриті деревами гори, лиш де-не-де випи­наються полонини. Там чабан пасе свою отару. Це – Карпати, Західна Україна! А онде ті ж самі гори, але не з такою буйною […]...
29. Трагедія роду в і трагедія України Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
30. Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
31. Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє […]...
32. Проблема розпаду роду як трагедія народу (за новелами роману “Вершники’ Ю. Яновського) Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є молодість, труд і любов. Дайте мені посмакувати цих напоїв”, – пише він у своїй ранній новелі “Байгород”. Яновського, як і Хвильового, хвилювали питання про співвідношення […]...
33. Природо, мати невмируща Первісні люди тому й вижили, що шанували природу, серед якої вони були не гостями, а єдиним цілим. Чи то з великих чиїхось амбіцій, чи то недолугий розвиток цивілізації призвів до того, що люди стали розділяти: вона – природа, і ми – люди. Це була помилка, яка й до сьогоднішнього дня ніяк не виправляється. Не хочу […]...
34. Твір на тему: “Вершники” – трагедія роду Половців” за романом Ю. Яновського “Вершники” Одним з найкращих творів відомого українського письменника Юрія Яновського є роман “Вершники”. В цьому творі відображені події післяреволюційного часу, які захоплюють читача напруженими сценами життя героїв роману. Тут можна побачити і картини боїв, коротких, тривалих і виснажливих, і картини рідкого покою та відпочинку. “Вершники” чудові своїм героїчно-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік, рік поразок і перемог, […]...
35. Трагедія роду Половців у романі Юрія Яновського “Вершники” Коли Юрій Яновський читав книжку і хотів її оцінити, він питав себе: “Чи взяв би ти її в далеку путь… чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості?” У словах цих не тільки естетична програма письменника. Це – девіз його життя! Ю Яновський належить до покоління тих письменників, які відкривали […]...
36. Земля – наша мати (екологічні проблеми України) І. Земля – колиска людства. ІІ. Зв’язок людини з природою. 1. Ставлення українського народу до всього довкілля (щире шанування українцями природи: рослин, тварин, річок і степів, підземних надр і повітря; складання ритуалів, присвячених життю довкілля). 2. Екологічна криза (взаємозалежність людей і природи; катастрофічність бездушного ставлення до рослинного і тваринного світу людьми; погіршення екології – поліпшення […]...
37. “Пісня про матір’ – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі Все те, що мав, і те, що в мене є, Що від людей, що від землі святої, Що радістю в рядках моїх встає, – Передано в моє життя тобою… В. Підпалий Про материнську любов, про ті уроки добра і краси, які дала мати, про ніжну материнську ласку, про її колискову написано тисячі хвилюючих рядків. Перед […]...
38. Твір на тему: “Микола і Петро – герої і побратими, сироти без роду” за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Видатний український письменник і драматург І. П. Котляревський зробив великий внесок у становлення українського національного театру, деякий час він навіть був директором театру у Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” стала першим драматичним твором нової української літератури, в якому вперше було реалістично змальовано життя простого українського народу, його прагнення, мрії і побут. “Наталка Полтавка” – це […]...
39. Мати Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі. Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю свого життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію. Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на […]...
40. Жінки – берегині роду в романі «Жовтий князь» Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки «Жовтий князь». Це дружина головного героя – Катранник Да-рія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. «Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся […]...