“Малюк Цахес” як твір епохи німецького романтизму
Яка ж це чарівна і світла казка, що написав Гофман! Яка вона весела, яскрава і щаслива! Як у всіх казках, у ній усе закінчується добре, зло покаране, добро, винагороджене… Як вражає своїми казковими деталями світ Гофмана, населений феями! Кожний свій образ Гофман, письменник-романтик, змалю-№ гак, щоб персонаж запам’ятався надовго. Гофман – знакова постать німецького романтизму, яка сфокусувала всі найхарактерніші його риси, теми, центральні ідеї. Фантастичний, світ Гофмана змушує вірити у реальність нереального, дає змогу існувати поруч
Іронія Є формою вираження дум сміх із чогось. Іронія у Гофмана виникає через зведення зла у всесвітню ка
Малюк Цахес як художнє узагальнення потворності будь-якого культу. Ліза, Князь Барзануф, професор Мош Терпін, Фабіан, Пульхер та ін. Кожний персонаж є уособленням якоїсь людської вади. Та найбільшою вадою Гофман вважає нестримне бажання влади. Письменник змальовує потворне людське суспільство, яке підносить таких, як Цахес, на вищі щаблі влади, а потім змушене вклонятися йому й плазувати перед ним. “Малюк Цахес” є надійним щепленням проти будь-яких культів.
Золоті волоски уособлюють владу золота, Малюк Цахес – потворність влади, культ кумирів. Гофман спрямовує іронію на казкове суспільство, але має на думці сучасне йому суспільство. Фантастичні персонажі, схожі на людей, розповідають людям про них самих, наочно показують людські вади – низькоуклінство перед кумирами, всемогутню владу грошей, небажання говорити правду, бажання слухати лестощі тощо.
Феї і чарівники у цій казці літають у повітрі, коли їм заманеться, позапрягавші у візки голубів, лебедів, навіть крилатих коней. Фея Розабельверде від початку незрозумілим читачеві персонажем: наче б то робить добру справу, допомагає, але від того все у князівстві летить шкереберть. Фея казково вдягнена: вона з’являється спочатку у довгій сукні, сховавши обличчя під серпанком, перетворюється на метелика, чудернацьку комаху, потім у осяйному білому вбранні, підперезана блискучим поясом, з білими і червоними трояндами в чорних косах. Перебувати в доктора Альпануса, фея втрачає чарівного гребінця, яким треба зачісувати Чарівні золоті волоски на голові потворного Цахеса.
Чарівний доктор Проспер Альпанус, майже по-китайському вдягнений, із пишним беретом і плюмажем на голові. Він їздить у кареті-мушлі з блискучого кришталю, з-під коліс лунають чарівні гармонійні звуки. У золотій упряжці – два сніжно-білих однороги, золотий фазан, який тримає у дзьобі золоті віжки, а ззаду великий жук, котрий махає крильцями, створюючи прохолоду. Він живе у невеликому двоповерховому будиночку, де за швейцара – золотавий страус, а у кімнатах інші тварини. Доктор володіє чарівними каталогами із кольоровими гравюрами потворних чоловічків.
Саме з них Альпанус дізнається про те, що Цахес просто зачарований феєю Розабельверде чоловічок. Після відновлення справедливості і падіння Цахеса чарівники братимуть учисть у весіллі Бальтазара і Кандіди. Письменник за допомогою слів створює Искраві образи цього свята. Вбрання нареченої променить чарами Розабельверде, К:і прикрасила наречену найкращими трояндами та магічним намистом. “А всім Лобре відомо, що вбрання дуже личитиме, коли до нього докладе рук фея…” – с посмішкою закінчує Гофман.
Просто вражає, як разом з усіма цими золотими горщиками, однорогами, мареннями Гофман змушує читача навчитись дуже серйозних речей, побачити відображення персонажів його казок у сучасному світі, відокремити добро від зла. Чи є матеріальний світ казкових персонажів тільки супроводом, камуфляжем, так би мовити, солодощами у несмачній каші? Та ні, епме за ним, оцим принадним блиском, чарівними предметами ми і сьогодні пізнаємо знайомі образи поруч…