Людина, цивілізація, земля. Твір-міркування

Твір для шостого класу. Людина – це частина природи. У результаті розвитку цивілізації людина стала сильніше й поставив себе вище природи. Чи вправі він так робити? Адже харчується він плодами земними: спустошує надра землі; вырубывает лісу – фільтри повітря; дихає киснем, викидаючи в атмосферу тонни шкідливих хімічних речовин; п’є воду, у яку зливаються заводські відходи; харчується продуктами, вирощеними на отруєній землі. Чи часто хто-небудь із нас замислюється, а чи надовго вистачить земних ресурсів при такім їх безладному й інтенсивному

використанні?

Кожний думає: “А, на моє століття вистачить!’ И дуже дивується, коли в його країні, у його місті, на його вулиці відбуваються катастрофи: потужні зливи зносять удома або ж вони йдуть під землю; рвуться труби каналізації, і смердючі потоки несуться в ріку, озеро або в море, курорти закриваються, і пити воду ще довго не можна; вибухають АЕС, і земля дарує нам мутантів.

Люди в погоні за престижністю й грішми винищили багатьох тварин, деякі види яких уже неможливо відновити, або ж залишилися одиниці в деяких энтузи-астов-природников. Невже важко зрозуміти, що є хижак і травоїдна тварина? Хижак,

переслідуючи тварина, хоче одного – наїстися. Він не вб’є більше, ніж йому потрібно. І в цьому є гармонія, рівновага. Людина ж знищує все, що бачить, йому потрібно усе більше й більше, він іде семимильними кроками до своєї загибелі. Огляньтеся навколо, подивитеся на мир, зрозумійте, що наша планета існує не для одноразового використання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Людина, цивілізація, земля. Твір-міркування