Людина – центр художньої моделі світобудови у ліриці Омара Хайяма
Епіграф: Боюсь неправедно прожити на землі. Мета твору ознайомити із взірцями поетичної спадщини Омара Хайяма, розкрити нерозривний зв’язок світоглядних позицій науковця і митця зі змістом його віршів; показати вагомий внесок Омара Хайяма в удосконалення та піднесення на вершинний рівень жанрової форми середньовічної східної поезії рубаї; з’ясувати провідні теми та ідеї поетичної спадщини Хайяма; дослідити лірикофілософський характер віршів Омара Хайяма та обміркувати актуальність творчої спадщини східного гуманіста і філософа
Класиками у створенні
Ми маємо зрозуміти, у чому особливість таланту і світосприйняття Омара Хайяма, що саме увічнило його ім’я та чому через тисячу років читачі усього світу не втрачають цікавості до творчої спадщини митця. Аналізуючи рубаї Омара Хайяма, з’ясуємо не лише жанрову специфіку цих чотиривіршів, а й – це для нас головне на уроці – спробуємо знайти центр художньої моделі Омара Хайяма. Сподіваюся, що у віршах Хайяма кожен знайде думки і почуття, які будуть співзвучні власним. Можливо, саме цей урок спонукатиме кожного з вас замислитися над актуальністю тем і проблем, навічно вкарбованих у досконалі рядки рубаї.
Для нас дуже важливо зрозуміти цінність ідей, що знайшли своє художнє втілення у перськотаджицькій літературі, яка ввійшла в історію світової культури як Східне Відродження. У Західній Європі, доба Відродження розпочалася приблизно у XІV столітті. Майже на три століття раніше на Середньовічному Сході, ніж у Західній Європі, прийшло до мислителів і митців усвідомлення цінності людини. Ми вже зазначали, що у творчості Рудакі й Гафіза ідеї гуманізму були провідними. Яким був внесок Омара Хайяма в утвердженні ідеалів гуманізму і чому перлиною перськотаджицької літератури стали його вірші, маємо зрозуміти.
Спробуємо розгадати генетичний код імені Хайяма. Останнє слово пов’язане із місцем народження – Нішапурі (Нішапура) – народжений у Нішапурі. Передує місцю народження прізвище (візитна картка роду) Хайям, і пов’язане воно із заняттям предків, яке із називного, загального поняття стало власністю роду (хайям – “майстер з пошиття наметів”). Ібн Ібрагім означає – син Ібрагіма, отже, батько Омара Хайяма – Ібрагім.
Далі справа наліво читаємо Омар – ось воно, власне ім’я людини, яке, в свою чергу, є своєрідною межею у генеалогії роду – перед іменем людини у родовій послідовності йдуть імена діда, прадіда, прапрадіда і так до того коліна, яке називає зачинателів роду. Формула роду складається по чоловічій лінії, оскільки в ній міститься генетичний код роду.
Наукові досягнення Омара Хайяма зробили його ім я відомим за життя й не втратили своєї вагомості й дотепер у галузі математики, медицини, географії, астрономії, астрології. Проте це вузько спеціалізовані галузі. Для нащадків вагомішою є його поетича спадщина, що не має ніяких обмежень і доступна для розуміння і естетичної насолоди будьякій людині у світі, яка прагне вдосконалення своєї духовності. Народження поетичних шедеврів Хайяма (XІ-XІІ ст.) і їх відкриття європейцями (ХІХ ст.) відділяють майже сім століть. 1859 року англійською мовою було перекладено усього 100 рубаї. Європа відразу ж зачарувалася яскравістю образів поезії Хайяма, її простотою й оптимізмом в уславленні буття. Надзвичайна милозвучність, що не втратилася навіть у перекладах, приваблива і проста форма рубаї, сповнена глибокого смислу, нерозривна єдність людини і природи вразили європейців. Переклади,/’ переспіви лірики Хайяма у Європі з’явилися відразу англійською, німецькою і французькою мовами.
У нашій країні довго вважалося, що Хайям-математик і Хайя-мпоет – дві різні людини. Як ви гадаєте, що стало причиною такого непорозуміння? Омар Хайям писав свої наукові праці арабською мовою, яка в ті часи була офіційною мовою наук та державних документів, натомість поезії Хайяма зазвичай з ‘являлися на полях його наукових трактатів і, як вважав сам автор, були своєрідною забавкою, відпочинком у проміжках між заняттям серйозними справами, тобто наукою. Написані вони були близькою до розмовної фарсі. Цей факт використання однією людиною різних мов і вводив наших співвітчизників в оману.
Чи дійдемо до хати над водою? О, як я хочу після тисяч років Зійти з землі хоч травкою малою! Переклад В. Мисика
У кого кожний день в запасі півкоржа,
У кого свій садок і хата не чужа,
Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,
У того світлий зір і радісна душа.
Я б краще вороном копався у ріллі,
Ніж у негідника живився на столі:
Сухим окрайчиком задовольнятись краще,
Ніж губи мазати в чужому киселі.
Що в мудрості тепер?
Як догоджати їй,
То краще йди в сарай та бугая подій.
Сьогодні вигідно носити глупства лахи,
Бо розум ціниться дешевше за пирій!
Рубаї Омара Хайяма у різних перекладах
Ми – зібрання ляльок, нас крутить як хотя Небесний витівник. На килимку життя Ми витанцьовуєм (це правда, а не казка) – І потім падаєм у ящик небуття.
Переклад В. Мисика
Це не вигадка порожня, Щира правда, хоч заплач. Ми – фігурки в шахівниці, Круг небесний – наш іграч, Він на дошці існування Нами – пішками гуля Та й складає поодинці В темну скриньку небуття.
Переклад А. Кримського
Мы послушные куклы в руках у творца. Зто сказано мною не ради словца. Нас по сцене всевышний на ниточках водит И пихает в сундук, доведя до конца.
Переклад Г. Плісецького
Кто мы?-Куклы на нитках, а кукольщик наш-небосвод. Он в большом балагане своем представленье ведет. Он сейчас на ковре бытия нас попрыгать заставит, А потом в свой сундук одного за другим уберет!
Переклад В. Державіна
(1 votes, average: 5,00 out of 5)