Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм)
Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний дух та рідну німецьку культуру.
У багатьох людей виникає питання: казки братів Грімм – це оригінальні твори або записи народних переказів? Відповідь на нього складна і неоднозначна. Грімми, особливо Якоб, – надзвичайно сувого ставилися до того,
Брати-письменники бачили в творах усної народної творчості свої естетичні зразки, джерела сучасної літератури і основу її національного характеру. їх літературним казкам властиве поєднання чарівного, фантастичного, примарного і містичного з сучасною дійсністю. “Німецькі перекази” братів Грімм, як і “Дитячі і сімейні казки”, викликали до життя жваву діяльність збирача в багатьох країнах. Поняття “казка” закріпилося за казкою народною, але разом з тим позначало і літературну казку. В той же час робилися спроби дати визначення літературній казці. Пріоритет належить Я. Грімму, що бачив відмінність літературної казки від народної в усвідомленому авторстві й у властивому першій гумористичному началу.