Лікар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)

Собака Джек – повноправний член нашої сім’ї. Це рудий пес з довгими обви­слими вухами. У нього великий вологий ніс з чорним “гудзиком”. Кінчик хвоста і задні лапи знизу білі. Морда симпатична, добра, здається, що Джек весь час по­сміхається. У Джека свій шампунь, щітка для купання, гребінець, свій рушник і, звісно, собачий набір посуду. У Джека є своє ліжко у відведеному місці. У собаки суворий режим, за розкладом він їсть, гуляє, спить – одне слово, з нашою допо­могою веде здоровий спосіб життя. І, звісно, є у Джека свій власний лікар.

Фахі­вець, який лікує тварин, називається ветеринар. До нього водили Джека й ми. Цей лікар лікує не тільки у лікарні – його у разі потреби можна викликати й додому.

Якось ми прийшли до ветеринара з позаплановим візитом – нещодавно ми були у собачій лікарні, коли робили щеплення Джекові. Бідолаха пес зранку скиглив, від­мовлявся від їжі і все лизав лапу. Треба йти до ветеринара лікувати поранену лапу.

Зовні ветлікар нічим не відрізнявся від звичайного, який лікує людей. Той самий білий халат, той самий стетоскоп. У просторому кабінеті стояли шафи зі скляними дверима. На полицях різні склянки, коробочки, колбочки.

Щоправда, на стінах висіли портрети кішок, собак, хом’яків. Лікар спочатку познайомився з Джеком. Той люб’язно дав йому лапу.

– Ну, як тебе спіткала лиха година поранити лапу? – запитав лікар, розгля­даючи хвору лапу Джека. Той, як людина, зітхнув, видав жалібний звук і схилив голову набік. Про пригоди Джека я розповів ветеринару.

– Погнався за кішкою у дворі й поранив лапу на битому склі.

– Це добре, шо ви звернулися до мене – самостійно лікувати таку рану не ре­комендую. Могли бути ускладнення.

– А як ви лікуватимете?

– Це вже мої професійні секрети. Усе побачиш сам.

Після процедур лікар перев’язав Джекові передню праву лапу. Йти, звісно, він сам не міг, і я на руках ніс нашого улюбленця. Джек притих, схилив голову на моє плече, заплющив очі. Мама приготувала Джекові його улюблену страву – овочеве рагу зі шматочками курячого м’яса.

Я ще забув сказати, що в нашому місті є спеціальний університет, який го – гує ветеринарів. Про це розповіла мені мама. Ці фахівці лікують не тільки хатніх, свійських, сільськогосподарських тварин, а також і диких, і вихованців зоопарків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Лікар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)