Короткий зміст Вірний трезор Салтикова-Щедріна М. Е

Схожі твори:

1. Короткий зміст Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
2. Короткий зміст Пропала совість Салтикова-Щедріна М. Е “Совість пропала раптом… майже миттєво! Ще вчора ця докучлива нахлібниця так і миготіла перед очами, так і чудилася збудженій уяві, і раптом… нічого!” Без совісті людям стало жити легше, вони “поспішили скористатися плодами цієї волі”. Почалися грабежі й розбої, люди остервенились. Совість же валялася на дорозі й “усякий шпурляв неї, як негідне дрантя”, дивуючись, “яким […]...
3. Короткий зміст Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба! Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”. “Навіть свій брат пискарь – і той, як […]...
4. Короткий зміст Вяленая вобла Салтикова-Щедріна М. Е “Воблу піймали, вичистили внутрішності (тільки молоки для приплоду залишили) і вивісили на мотузочці на сонце: пускай пров’ялиться. Повисела вобла денек-інший, а на третій у їй і шкіра на череві зморщилася, і голова підсохнула, і мозок, який у голові був, вивітрився, в’ялий зробився”. Далі оповідання ведеться від імені вяленой вобли. “Як це добре, – говорила вяленая […]...
5. Короткий зміст роману Добродії Головлеви Салтикова-Щедріна М. Е Сімейний суд Бурмистер Антон Васильєв приїхав з Москви. Бариня Орися Петрівна називає його ” переметною торбою “, тому що він ” слабшав на мову “. Він постійно видавав таємниці Орисі Петрівни. Він розповідає барині, що будинок її сина Степана Владимирича в Москві продали за борги. Орися Петрівна уражена. Будинок-Те коштував дванадцять тисяч, а продали його […]...
6. Короткий зміст Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
7. Короткий зміст Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...
8. Короткий зміст Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
9. Короткий зміст Орел-Меценат Салтикова-Щедрина М. Е “Поети багато про орлів у віршах пишуть, і завжди з похвалою… Так що коли, наприклад, хочуть оспівати у віршах городового, то неодмінно порівнюють його з орлом”. Оповідач дивується, чому ж орел миша простив, а не навпаки. Але адже “зовсім не потім орел мишей ловить, щоб їх прощати”. Та й інші пернаті бояться орла, а зовсім […]...
10. Короткий зміст Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський опричник по прозванню Кирибеевич. Опричник […]...
11. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь […]...
12. Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
13. Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
14. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й […]...
15. Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній […]...
16. Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав […]...
17. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової […]...
18. Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, […]...
19. Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання (вираження, що містить у собі схований, таємний зміст), або алеГорею. […]...
20. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок […]...
21. Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського […]...
22. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, […]...
23. Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони […]...
24. Твір на тему: – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
25. Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії […]...
26. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не […]...
27. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
28. Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
29. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
30. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
31. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч […]...
32. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, […]...
33. Традиції М. В. Гоголя і М. Є. Салтикова-Щедріна в сатирі В. В. Маяковського Поет В. В. Маяковський увійшов у нашу свідомість, у нашу культуру переважно як “агітатор, горлан, ватажок”. Він дійсно ступнув до нас “через ліричні томики, як живий з живими говорячи”. Його поезія голосна, невгамовна, шалена. Ритм, рима, крок, марш – всі ці слова асоціюються із творчістю поета і виражають його. Це дійсно поет-гігант. І щира оцінка […]...
34. Короткий зміст оповідання Тринадцятий подвиг Геракла Искандера Ф. А “Усе математики, з якими мені доводилося зустрічатися в школі й після школи, були людьми неохайними, слабохарактерними й досить геніальними”. А от один математик у нашій школі відрізнявся від всіх інших. Він не був ні слабохарактерним, ні тим більше неохайним. “Кликали його Харлампий Диогенович. Як і Пифагор, він був по походженню грек”. З’явився він у нашім […]...
35. Короткий зміст оповідання Цифри Буніна І. А Це оповідання написане у формі сповіді дорослої людини маленькому хлопчикові. Автор звертається до свого племінника Жені, з яким у нього відбулася серйозна незлагода, намагаючись і йому й собі пояснити мотиви свого поводження. Дядько дуже любить цього маляти. “Повинен сказати тобі: ти великий пустун. Коли що-небудь захопить тебе, ти не знаєш удержу”, – так пише він […]...
36. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
37. Короткий зміст Васюткино озеро Астафьева В. П “Це озеро не відшукаєш на карті. Невелике воно. Невелике, зате пам’ятне для Васютки. Ще б! Чи мала честь для тринадцятилітнього хлопчиська – озеро, назване його ім’ям! Пускай воно й не велико, не те що, скажемо, Байкал, але Васютка сам знайшов його й людям показав. Так-Так, не дивуйтеся й не думайте, що всі озера вже відомі […]...
38. Короткий зміст оповідання Матренин двір Солженицина А. И Доля оповідача схожа з долею самого Олександра Ісайовича Солженицина – він теж фронтовик. І теж повернення його із фронту затрималося “годиков на десять”. Тобто довелося відсидіти нізащо – як полстрани, якщо не більше, сиділо тоді в таборах. Герой мріє працювати вчителем у сільській глибинці – подалі від цивілізації. Він відбув посилання “у курній гарячій пустелі” […]...
39. Короткий зміст Маленький принц Антуана де Сент-Екзюпері У шість років хлопчик прочитав про те, як удав ковтає свою жертву, і намалював змію, що проковтнула слона. Це був малюнок удава зовні, однак дорослі затверджували, що це капелюх. Дорослим завжди потрібно все пояснювати, тому хлопчик зробив ще один малюнок – удава зсередини. Тоді дорослі порадили хлопчикові кинути цю дурницю – за їхніми словами, випливало […]...
40. Короткий зміст оповідання Маленький принц Антуана де Сент-Екзюпері Леонові Вершу, Коли він був маленьким (Адже всі дорослі спочатку були дітьми, Тільки мало хто з них про це пам’ятає). 1 Коли оповідачеві було шість років, він побачив у книзі картинку, де удав ковтав хижого звіра. Хлопчик задумався й намалював щось, дуже напоминающее капелюх. Це був малюнок № 1. – чи Не страшно вам? – […]...