Картина “Сніданок” Катерини Білокур
Жанр картини К. Білокур “Сніданок” – натюрморт. За визначенням це живописний твір, на якому зображують неживі предмети, фрукти, квіти, дичину, рибу тощо.
На картині “Сніданок” ми і бачимо куточок стола, на якому розташувалась нехитра їжа: буханець житнього хліба з відрізаним окрайцем, миска з чищеною вареною картоплею, тарілка з огірками та редискою. Розмальований керамічний глечик з традиційними квітами, поруч кухоль з ложкою. На другому плані – скляна банка з темно-червоними півоніями.
Все так просто і начебто безпосередньо.
І починаєш відчувати чудовий запашистий дух свіжого хліба, який художниця розташувала на першому плані тому, мабуть, що хліб – найважливіша річ для селянина. І знаєш майже напевно, що глечик теплий, бо в ньому свіже ранкове молоко. А в кухлі, звичайно, мед…
Майстерність художниці полягає саме в тому, що вона в такі прості речі вдихнула стільки поезії, тепла і любові до рідного краю і до простого селянського життя, стільки поваги до великої праці хлібороба. Не можна не побачити ще й прагнення до краси, бо саме тому на столі майже поруч з хлібом стоять розкішні темно-червові півонії…
Схожі твори:
- Твір за картиною Білокур «Сніданок» У творах Катерини Білокур приваблює чарівна краса природи, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав. Вона, як ніхто інший, зуміла проспівати величальну пісню людській праці, квітам рідної землі. Переді мною натюрморт майстрині, який мас назву «Сніданок». На першому плані зображені буденні речі, які є в кожній селянській оселі: глечик, миска, картопля, хліб. Я дивлюся на намальований […]...
- ТВІР-ОПИС КАРТИНИ К. БІЛОКУР “СНІДАНОК” К. В. Білокур – народна художниця України, картини якої виставлялись у Луврі. Наділена Божим даром образного бачення світу, Катерина Білокур самотужки оволоділа таємницями живопису, стала непере-вершеним майстром. На полотнах Катерини Білокур зображено дари природи – квіти, плоди, а також витвори людської праці. Шляхетність української селянської трапези передано з надзвичайною художньою виразністю в натюрморті “Сніданок” (1950 […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, […]...
- Біографія Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, […]...
- Твір-розповідь «Чарівний світ Катерини Білокур» Картини Катерини Білокур дивовижні. На них буйно квітнуть мальви, жоржини, красолі, маки, волошки, материнка. Ціле царство барв. Л вчителем Катерини Василівни була природа. Про це писала сама художниця: «Я на матір-природу дивилась і в неї училась. Там цвіте квіточка синя, а там – жовта й червона, там кущик травиці, гілка калини схилилась, а над нею […]...
- Творчость Катерини Білокур Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її […]...
- Весна на картині (твір-опис за картиною К. Білокур “Напровесні”) Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш […]...
- Чарівний світ картин Катерини Білокур Чарівний світ картин Катерини Білокур Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівні колишнього Пирятинського повіту Полтавської губернії в селянській сім’ї. Родина жила вбого, і Катрю не посилали до школи. Дівчинці подарували букваря, і за ним вона сама навчилася грамоти. Вона дуже гарно вишивала, шила. А одного разу їй захотілося щось намалювати. […]...
- Переказ: творчий шлях Катерини Василівни Білокур Подвижницькі життя і творчість геніального самородка з народу Катерини Василівни Білокур завжди світитимуть, як смолоскип, для молодих талантів, які прагнуть присвятити себе мистецькій творчості. Самобутні картини художниці вже давно завоювали цивілізований світ, стали надбанням вселюдськості. А от її шлях у велике мистецтво донедавна залишався загадковим. Усі, хто знав її особисто чи зустрічався на виставках з […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли […]...
- Твір за картиною Білокур «Напровесні» Твори Катерини Білокур пройняті щирою любов’ю до рідного краю. На передньому плані картини «Напровесні» – дві молоді верби, що виросли із старого пня. Їх оточують вербові пагони. Авторка змогла майстерно передати і мереживо їхніх тоненьких гілочок» і шорсткість гнучких стовбурів. Неподалік -білокора красуня-берізонька. А далі, на другому плані картини, все губиться в ніжному серпанку вранішнього […]...
- Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. […]...
- Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, […]...
- Твір-опис на тему: “Картина К. Юона “Кінець зими. Опівдні” Всім добре відомо, що сніг має білий колір. Тому більшість з нас вважає, що і на картинах його треба зображати виключно білим. Взявши білу фарбу, малюй собі білі плями – ось і буде сніг. Але справжній художник добре розуміє, що сніг можна писати самими різними кольорами – і жовтим, і зеленим, і червоним, і синім, […]...
- Твір-Опис картини Пластова “Улітку” На уроці російської мови вчителька познайомила нас із дивно гарною картиною Пластова “Улітку”. На передньому плані картини художник зобразив дівчинку в білому платті, червоній хустці й з намистом з ягід. Поруч із нею лежить собака. Дівчинка відокремлює ягоди від гілочок і листів і складає їх у кухоль. А на задньому плані картини ми бачимо відпочиваючу […]...
- Перша картина війни у романі Толстого “Війна й мир” Перша картина війни, що малює Толстой, – не бій, не настання, не узяття міцності, не оборола навіть; І перша військова картина – огляд, який міг би відбуватися в мирний час. І з перших же рядків, що оповідають про війну, навіть із першої фрази, Толстой дає зрозуміти, що війна ця не потрібна народу, ні росіянинові, ні […]...
- Твір за картиною Білокур «Цар-колос» Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є «Цар-колос», над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Катерини Іванівни Катерина Іванівна – дружина Мармеладова. З числа “принижених і ображених”. Років тридцяти. Худнувши, досить висока і струнка жінка, з прекрасним темно-русявим волоссям, з сухотними плямами на щоках. Погляд її різання і нерухомий, очі блищать як в лихоманці, губи запеклися, дихання нерівне і переривчасте. Дочка надвірного радника. Виховувалася в губернському дворянському інституті, закінчила його із золотою […]...
- Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
- Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку (щастя – в грошах, у спокійному родинному житті; у творчому пошуку, у праці, що подобається, тощо; шляхи пошуку можуть бути різні: через пізнання себе, через навчання, через здобуття професії, кар’єри, розштовхуючи інших). ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха (це узагальнений […]...
- Сочинение-описание по картине: Картина П. П. Кончаловского “Сирень” Раннее-раннее утро. Окно уже распахнуто настежь, и звуки проснувшегося сада вливаются в комнату. Тихо, чтобы не мешать нашему сну, вошла мама со старой плетеной корзинкой в руках, поставила ее на стол и неслышно вышла. Зачем корзинка? Подглядываю сквозь сомкнутые ресницы. Мама возвращается, но лица ее не видно, потому что в руках она несет огромный букет […]...
- Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
- Символістична картина світу в п’єсі «Синій птах» Творча людина може передати своє бачення світу по-різному. Може – через детальний опис факту, що чимось вразив. А може й навпаки, бо не кожен здатний за окремим випадком побачити дію певних універсальних законів буття – за допомогою символічних образів розповісти про філософські глибинні сутності людського існування, відволіктись від буденних обставин, що нав’язують власні «правила гри», […]...
- Картина Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” в контексті повісті Гоголя “Тарас Бульба” Епіграфи: “Наша Запоріжжя захоплює свободою, .піднесенням лицарського духу”. І. Ю. Рєпін, “Козацтво – широкий розмах російської природи. Це надзвичайне явище могутньої сили: його виштовхнуло із народних грудей вогнище страждань” М. В. Гоголь “Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають ті горді і міцні, мов леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю […]...
- Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона […]...
- “Картина з життя Буковини” О. Кобилянська У повісті “Картина з життя Буковини” (1885) О. Кобилянська виразно демократизує свою героїню, але позбавляє її вищих духовних інтересів, що були притаманні Гортензі та Ядвізі. Життя сироти Агнеси, прийомної дочки нотаріуса, проходить безрадісно. Воно сповнене важкої праці й зневаги з боку обмежених і самовдоволених названих батьків, а потім – матеріальної нужди, невдач у родинному житті, […]...
- Гроза характеристика образу Катерини Катерина – головна героїня, дружина Тихона, невістка Кабана. Образ К. – найважливіше відкриття Островского – відкриття народженого патріархальним світом сильного народного характеру з почуттям особи, що прокидається. У сюжеті п’єси К. – протагонист, Кабан – антагоніст в трагічному конфлікті. Їх стосунки в п’єсі не побутова ворожнеча свекрухи і невістки, їх долі виразили зіткнення двох історичних […]...
- Картина “Пекла”, що вразила мене Твір по літературі За поемою Данте “Божественна комедія” …Тот страдает, вьісшей мукой, Кто радостньїе помнит времена В несчастии… Данте. “Божественная комедия” Багато поколінь читачів вважали, що найцікавішою і вражаючою частиною “Божественної комедії” є “Пекло”. Чим пояснити те, що не “ангельські”, а “диявольські” дев’ять кіл описано у Данте яскравіше і переконливіше? Мої однокласники дійшли загальної думки […]...
- Народні джерела характеру Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня […]...
- Леді Макбет Мценского повіту – історія любові й злочинів Катерини Ізмайловій Дочка простолюду, що успадкувала й народний розмах страстей, дівчина з бідної сім’ї стає бранкою купецького будинку, де немає ні звуку живого, ні голосу людського, а є тільки коротке стьобання від самовара в опочивальню. Перетворення знемагаючої від нудьги й надміру сил мещаночки відбувається тоді, коли на неї звертає увагу повітовий серцеїд Любов розсипає над Катериной Львівною […]...
- Краса душі Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати казку про Фініфте – ясного […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала […]...
- Чиє тлумачення образа Катерини Кабановой – Н. А. Добролюбова або Д. І. Писарєва – варто вважати найбільш вірним? П’єса А. Н. Островського “Гроза” з’явилася на сцені в 1860 році в період підйому суспільно-політичної боротьби в Росії напередодні скасування кріпосного права. Провідний критик журналу “Сучасник” Н. А. Добролюбов відразу помітив драму Островського серед літературних новинок року й написав більшу статтю з багатозначною назвою “Промінь світла в темному царстві” (1860). Д. І. Писарєв виклав свій […]...
- Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” (твір-опис за картиною) Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх […]...
- Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” (1859). Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, […]...
- Твір на тему: Сила характеру Катерини у драмі О. М. Островського “Гроза” П’єса Островського написана в середині XІX століття, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість піднімалася на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку М. О. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ньому показаний складний трагічний процес розкріпачення душі, яка оживає. У п’єсі темрява бореться зі світлом, зльоти змінюються падіннями, тут […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що […]...