Історія і доля людини: Айвенго, його відданість, чесність, благородство (за романом В. Скотта “Айвенго”)
Роман Вальтера Скотта “Айвенго” – роман історичний, тобто провідну роль у ньому відіграє сама історія, її таємниці, колорит певного часу. В романі беруть участь справжні історичні постаті, причому відомі й значущі (король Ричард Левине Серце, Робін Гуд). Інші герої, хоча й створені уявою автора, живуть, воюють, кохають і тужать у той самий час, тобто живуть за законами своєї епохи. Який же час змальовано в романі?
Відкривши роман, ми поринаємо в епоху раннього середньовіччя, XII століття. Англія того часу переживала суворі часи. Переможці
У той же час феодали жорстоко гнобили кріпаків, чинили в своїх замках беззаконня, а інквізиція мала величезну силу. Дивом не була спалена живою Ребека, яку надумали оголосити відьмою.
Король Ричард Левине Серце боровся за сильну
Із самого початку твору ми дізнаємося про те, що батько вигнав Айвенго і позбавив спадщини за те, що юнак не погодився зрадити своє кохання. Багатий спадкоємець, вельможна особа, Вілфред став злиднем, пішов воїном у далекі небезпечні походи, але залишився вірним своїй Ровені.
Сакс за походженням, Айвенго вступає до війська короля Ричарда Левине Серце. В далеких краях розноситься слава про відвагу, бойову вправність, мужність Айвенго. І хоч король Ричард був норманом, але, вступивши до його війська, Айвенго віддано служив йому. Ніколи, навіть у найважчих ситуаціях, Айвенго не зраджує свого короля, свою кохану, своїх друзів.
Айвенго вражає нас і своєю людяністю, не притаманною його суворому часу. Він зглянувся на єврея Ісака, посадивши його за стіл, він не дозволив злодіям пограбувати іновірця. Айвенго, іще не одужавши після страшних ран, ризикує життям заради порятунку Ребеки, яка допомогла йому вижити.
Під час поєдинку Айвенго не скористався слабкістю суперника. Він повівся шляхетно й благородно, як належить справжньому лицареві. Айвенго прагне перемоги, але перемоги гідної, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй мужності та вправності, майстерності та звитяжності Айвенго завжди перемагає.
Здається, якщо ті часи давно минули, то й повчитись у них нічого. Але це не так. У нашому сучасному житті багато хто вважає, що понад усе в житті – гроші. Або що досягати своєї мети можна будь-якими способами. Але їм заперечує героїчний образ лицаря Айвенго. Він вражає читача мужністю, безкорисливістю, красою своїх вчинків.
Я гадаю, що ті, хто прочитав цей роман, ті, кого приваблює образ головного героя, ті, хто намагається бути схожими на Айвенго, багато про що замисляться. Після зустрічі з Айвенго соромно стає брехати, соромно зраджувати, хочеться бути таким же красивим у всіх своїх вчинках, як і він. Я вважаю, якщо роман і його герой пробуджують у читачеві найкращі прагнення, то це хороший роман і чудовий герой.