Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності

Схожі твори:

1. Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
2. Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів […]...
3. Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
4. Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
5. Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. С. Нечуя-Левицького посідає особливе місце, бо він, змальовуючи та засуджуючи кріпацтво, вводить у свої оповідання, […]...
6. Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
7. Які почуття викликають у нас портрети Миколи, старого Джері та осавули? “Другого дня”, цебто зразу після Миколиного весілля, вся сім’я кріпака Джері рановранці вийшла на панщину. Учні читають перший уривок від початку розділу до абзаца: “Старий Джеря и Микола ледве встигли змолотити…” Учитель звертає увагу на пейзаж бабиного літа, на розмову сина з батьком, на жарти кріпаків, які прагнуть будьчим підняти свій настрій і тим полегшити […]...
8. Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
9. Характеристика Петра Джері У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак. Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав останні краплі сил із своїх підневільних. Достатки у старого Джері були такі, що весілля Миколі […]...
10. Доля та формування характеру Жульєна Сорєля Майстерність психологічного аналізу у романі Стендаля “Червоне та чорне”. Жюльєн Сорель – головний герой “центрального” роману “Червоне і чорне” (1830) видатного французького письменника XІX ст., одного з основоположників французького реалізму, Стендаля (літературний псевдонім Анрі-Марі Бейля). Цей роман у сюжетному плані побудований на реальних фактах, з якими майбутній його автор знайомився на сторінках судової хроніки. Йшлося […]...
11. Доля і формування характеру Жульєна Сореля Майстерність психологічного аналізу у романі Стендаля “Червоне і чорне”. Жюльєн Сорель – головний герой “Центрального” роману “Червоне і чорне” (1830) видатного французького письменника XІX ст., Одного з основоположників французького реалізму, Стендаля (літературний псевдонім Анрі-Марі Бейля). Цей роман в сюжетному плані побудований на реальних фактах, з якими майбутній його автор знайомився на сторінках судової хроніки. Мова […]...
12. Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом У. Самчука “Марія”) Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це’ сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, […]...
13. Спорт сьогодні (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що […]...
14. Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
15. Розповідь про життя Нимидори після втечі Миколи Тяжко переживала вона розлуку, “йшла на панщину – плакала, йшла з панщини – так само плакала”. їй все здавалося, що Микола десь поблизу. Минуло десять років, і стара Джериха померла. Тим часом підросла дочка Любка і трохи розважала змучену працею і горем Нимидору. Письменник підкреслює, що її “ізсушила, ізв’ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. […]...
16. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
17. Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи (за оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) Як ми поживаємо отут? Та ніяк. Старішаємо, повнішаємо, опускаємося. День і ніч-доба геть, життя проходить Тьмяно, без вражень, без думок… А. Чехов Оповідання “Іонич” було написано А. П. Чеховим у 1898 році. Тема не була новою для нього. Він знову звернувся до питання, над яким хотів примусити задуматися російського обивателя. Для чого жити? У чому […]...
18. Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають […]...
19. Проблема формування особистості людини в оповіданнях Чехова У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами […]...
20. Формування просвітницького реалізму Фрідріх Шіллер, німецький поет і драматург, написав багато ліричних і драматичних творів; його ім’я уславили чудові елегії та балади. Серед драматичних творів кращими вважаються “Розбійники”, “Підступність і кохання”, “Марія Стюарт”, “Вільгельм Телль”. Творчість Шіллера – свідчення ненависті художника до деспотизму і несправедливості, свідчення гарячої любові до волі. Залишаючись вірним своїм республіканським ідеалам, Шіллер безперспективно намагається […]...
21. Образ Миколи Ростова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Роман Л. М. Толстого “Війна і мир” – один із самих “густонаселених романів”, відомих світовій літературі. Кожна подія оповідання притягає до себе, подібно магніту, безліч імен, доль і осіб, величезна кількість історичних персонажів, десятки героїв, створених творчою фантазією автора. Слідом за Толстим ми йдемо і спускаємося в складний побут людського існування. Це дуже складна, різноманітна, […]...
22. Вільні теми: Формування сценічного мистецтва Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Драматургія – особливий рід мистецтва. Він виник “на злитті” літератури і театру, тобто в ньому закони літератури і театру проявляються у своїй взаємодії. Історія сучасної російської літератури починає свій відлік із другої половини XVІІІ століття, з появи “Древньої російської бібіиофіки”, що ознаменувала принципово нове відношення читача до вітчизняної […]...
23. Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично зма­льовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів […]...
24. Проблема становлення молодої людини у романі “Війна і мир’. Образ Миколи Ростова Становлення молодих людей, формування їхніх поглядів, звичок, готовність наслідувати такі сильні особистості, як Наполеон, уміння знайти своє місце в житті, перебороти помилки, “викликати” себе на “суд совісті” – от далеко не повний перелік питань, що цікавили Л. М. Толстого, коли він представляв читачу молоде покоління. Непросто зрозуміти й оцінити високі вимоги до себе князя Андрія […]...
25. Формування нової людини в епоху громадянської війни (по романі Розгром Фадєєва А. А.) Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” (1932): “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все […]...
26. Образ Миколи Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Зовнішній конфлікт роману Тургенєва “Батьки й діти” – це зіткнення двох епох, двох мировоззрений, філософії “батьків” і “дітей”. Представником нового покоління у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Безпосереднім антагоністом Базарова, явним супротивником його є Павло Петрович Кірсанов, витончений, рафінований аристократ. “Схованим” же супротивником Базарова є Микола Петрович Кірсанов, тонка й делікатна людина, естет, що любить […]...
27. “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” (1876 p.). Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків (Микола, старі Джеря та Джериха, Нимидора, Кавун та інші) та представників панівного класу (пан Бжозовський, Осавула та інші). Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і […]...
28. МРІЇ Й ДІЙСНОСТІ В ПЕТЕРБУРЗЬКИХ ПОВІСТЯХ М. В. ГОГОЛЯ Восени 1833 року був написаний пушкінський Мідний вершник. Поема мала підзаголовок: “петербурзька повість”. І в цей же час починав створювати свої петербурзькі повісті Гоголь. Пушкіна й Гоголь одночасно в поезії й у прозі починали висвітлювати більшу петербурзьку тему в нашій літературі, продовжену за ними Некрасовим, Достоєвським, Блоком. Ця тема відкрила в наших письменників особливий жанр […]...
29. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
30. Шляхи формування поетичного таланту Лесі Українки Політичні умови розвитку таланту Лесі Українки. Лесі Українці випало жити в Україні, розшматованій двома імперіями з реакційними режимами: Угорщиною і царською Росією. Коли майбутній поетесі було лише п’ять років, вийшов сумнозвісний Ємський указ. Він поставив питання: чи жити, чи загинути українській нації? Хоча Лесі не судилося ходити до “прстойної” школи, вона мала міцні знання, які […]...
31. Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того […]...
32. У чому сучасність характеру Чічікова Твір по поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Микола Васильович Гоголь створив велику кількість цікавих характерів. Серед цієї строкатої розмаїтості виділяється по-справжньому дивний персонаж – Павло Іванович Чічіков. Ми знайомимо із Чічіковим у першому розділі “Мертвих душ”. Звертає на себе увага те, що він нічим не виділяється – ні молодий, ні старий, ні красень, але […]...
33. Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче […]...
34. Роль мови в процесі формування нації За словником іншомовних слів, нація – це “стійка історична спільність людей, яка виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психологічного складу, що знаходить вияв у народній культурі”. Як бачимо, мова у цьому переліку стоїть на першому місці, а це означає, що у процесі формування нації вона відіграє першорядну роль. Цього не заперечують і […]...
35. Критика російської дійсності у п’єсі М. Горького “На дні” Добре, коли прочитана книга або театральна постановка залишає слід у душі. І якщо він, цей слід, яскравий, ми здатні замислитися над тим, яке значення має для нас цей добуток, що він дає нам. Із часу створення п’єс Горького пройшло багато років, але і тепер вони читаються і йдуть у театрах. Видимо, їм визначено довге життя. […]...
36. Акмеологічні підходи до формування особистості учня на уроках зарубіжної літератури Акмеологія (від давньогрецького асме – квітуюча сила, вершина ) – наука про досягнення людиною вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей. Об’єктом цієї молодої науки є зріла особистість, яка прогресивно розвивається і самореалізується, головним чином, у професійних досягненнях. Таким чином, зрілість – визначальна умова високого професіоналізму. Однак, щоб досягнути […]...
37. Твір на тему: “Над чим я задумався під впливом життєпису Івана Франка і його творів” Видатний українець Іван Франко був людиною з великою кількістю різних талантів. Він був не тільки письменником і поетом, але ще і вченим, перекладачем, політичним і громадським діячем. Його непросте життя і багата творчість, безумовно, наштовхують на найрізноманітніші думки. Ранні роки життя Івана Франка видалися дуже непростими. Він рано втратив рідного батька, пізніше померла і його […]...
38. Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Шарля Бодлера Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це […]...
39. Твір на тему: “Трагедія Миколи Куліша “97” Одним з трагічних образів української літератури 20-30 років ХХ століття був Микола Куліш, який залишив після себе високовартісні твори як за своїм змістом, так і за формою. Одна із перших його п’єс – “97” – пройнята більшовицькими тенденціями і в певній мірі ідеалізує “комнезами”, які в дійсності відіграли дуже сумну й шкідливу роль в історії […]...
40. Сатиричне зображення дійсності у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатирик – це людина, яка говорить мовою сміху. Мовою барвистою, що має безліч відтінків на палітрі мистецтва: від трагічної іронії до веселої буфонади. Але в кожного сатирика усе ж таки власна мова, і кожен автор обирає фарбу, яка йому до душі. І досвідчений читач, не вагаючись, розпізнає твір Булгакова – за специфічними ознаками його сатири. […]...