Еволюція поезії Б. Пастернака
Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “…розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна.
Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий…” постає живим, він пульсує, рухається. Відчувається не штучний, а глибоко природний, навіть стихійний, ліричний натиск, динамічність. У рядках – стрімкий натиск
Достать пролетку. За шесть гривен,
Чрез благовест, чрез клик колес,
Перенестись туда, где ливень
Еще шумней чернил и слез.
Наростання звуків, посилену динаміку пробудження природи поет передає, використовуючи у третій і четвертій строфах речення тільки поширені. Це допомагає йому примусити читача з особливою силою відчути момент пробудження природи і пробудження творчого натхнення у душі поета. Ми бачимо, що натхнення було таким само випадковим, як і це пробудження природи, але саме ця випадковість, ненавмисне, непередбачуване слідування своїй власній
И чем случайней, тем вернее
Слагаются стихи навзрыд.
Ридма ридає поезія двадцятидворічного Б. Пастернака. По-іншому сприймається вірш “Зимова ніч”, написаний вже дорослим і досвідченим поетом у 1946 році.
Відстань між творами – тридцять чотири роки. Лютий 1946 року був насправді лютим, у всякому разі, в той період, коли творче натхнення відвідало поета:
Мело, мело по всей земле
Во есе пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Якщо вірш “Лютий…” – це оптимістичний гімн життя, весни, пробудження, натхнення, то “Зимова ніч” – це смутний романс тиші, спокою, зрілого кохання. Музичне звучання вірша стримане, пом’якшене сонорними: “м – л”.
Чітко простежується смисловий, інтонаційний розвиток звукової мелодії. Поступово наростаючи, інтонаційна напруженість досягає максимальної сили у шостому і сьомому чотиривіршах: “все терялось”, “свеча горела”, “жар соблазна”, “два крыла крестообразно”.
Рефреном звучать рядки: “Свеча горела на столе, свеча горела”. Повторений кілька разів образ свічки, що горить, створює комфортну атмосферу тепла, затишку. Нехай десь там за вікнами завірюха, холодний, але від того не менш пекучий, вітер, але тут ми з тобою захищені від усього світу стінами нашого кохання. Нам тепло не стільки від багаття, скільки від полум’я пристрасті.
Як бачимо, з роками ані музикальність, ані живописність лірики
Б. Пастернака не зникли. Змінився характер сприйняття дійсності: від емоційного, бурхливого, динамічного юнацького захоплення всім живим до урівноваженого, стриманого споглядання буття зрілого віку.
Схожі твори:
- Улюблені сторінки поезії Б. Пастернака Лірику Пастернака читаєш повільно, звикаючи до його незвичайного мовлення, ритму, інтонації. Тому що Пастернак – автор із числа “важких”. У повісті братів Стругацьких “Казка про Трійку” є персонаж, чия професія – читач поезії, фахівець із ямба. Читати вірші Бориса Пастернака – заняття, що теж, напевно, варто дорівняти до праці, творчій і кропіткій. Рядки, написані захлинаючись, […]...
- Своєрідність поетичного бачення Пастернака Щаслива доля судилася Б. Пастернаку. Дружна сім’я професійної піаністки та оригінального талановитого художника з самого дитинства плекала майбутнього поета ніжними мелодійними звуками, багатством барв і кольорів. У домі художника Л. Пастернака збиралася російська богема, яка також впливала на вразливу душу поета. Навчання його було продуманим, цілеспрямованим: заняття музикою, композицією, заняття філологією, філософією. Що ж вибрати […]...
- Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська спрямованість лірики Пастернака багато в чому обумовлена біографічними факторами. Музика, живопис і література визначали атмосферу дитинства поета. Його батько був відомим художником, мати – обдарованою піаністкою; вдома бували Серов, Скрябін, Рахманінов, Лев Толстой, Врубель. Майбутній поет напружено усотує в себе все нове, осягає загальну природу всього мистецтва і, взагалі, […]...
- Філософська проблематика поезії Б. Пастернака Поезія Бориса Пастернака не легко для сприйняття. Справа тут не тільки в складності його поетики, а й в глибині й динаміці думки. Колись поет зауважив, що філософія – листя поезії; читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову й знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев. У своїй творчості […]...
- Тема поета і поезії у творчості Б. Пастернака Розповідати про вірші прозою не так просто, краще дати слово самому поету, додавши кілька своїх рядків. Він був сином художника і піаністки, учнем композитора, але став поетом. Багато збірників Пастернака починалися з вірша Февраль. Достать чернил и плакать, Писать о феврале навзрыд… Чи немає тут зізнання, що віршування в чомусь те саме, що й та […]...
- Мої враження від поезії Б. Пастернака Серед численних віршів, які ладен читати й перечитувати постійно, вірші Б. Пастернака вражають спорідненістю з людством, із кожною людиною. Отож не випадково його вірші звучать філософськи: це роздуми про суть життя, про його закони. І висновки поета глибоко гуманістичні: Жизнь ведь тоже только миг, Только растворенье Нас самих во всех других Как бы им в […]...
- Аналіз вірша Б. Пастернака “Цей лютий! Час до сліз і віршів” Доля щедро наділила Бориса Пастернака різними талантами. Він був гарним музикантом, учився теорії музики і композиції, а також вивчав філософію. Але, здається, наперекір здоровому глузду він обирає літературу. Батько, Леонід Пастернак, відомий художник, академік живопису, підтримав сина, порадив йому без сумнівів віддатися новому захопленню – віршуванню. Літературний дебют Б. Пастернака відбувся у квітні 1913 року, […]...
- Мова поезії (По творчості Б. Л. Пастернака) Борис Леонідович Пастернак прожив довге творче життя. Коли відбулася Жовтнева революція, він уже був поетом, що сформувався, автором книг віршів “Близнець у хмарах”, “Поверх бар’єрів”, “Сестра моя – життя”. Його творча біографія простяглася до 1960 року. По суті, він жив у декількох епохах. Природно, його поетична мова була залежна від часу й всіх історичних змін […]...
- Пейзаж у ліриці Б. Пастернака Пейзаж – незмінна частина практично всієї поезії. Сам Маяковський, зневажливо відгукнувся у своїй автобіографії про природу, згодом схилився перед нею “віршований”. Російська поезія трьох століть не мислима без пейзажу. Різними поетами описи картин природи використовувалися у різних цілях, кожний з них вкладав свій, особливий зміст у цю тему. Новою стороною обертається пейзаж і в ліриці […]...
- Моє відношення до лірики Б. Пастернака Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: “Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого “Лірика Бориса Пастернака”. Творчий шлях Пастернака складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оцінки. […]...
- Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака У поезію Б. Пастернака поринаєш відразу, як задушливого літнього дня у ласкаву прохолоду води. Вона захоплює мінливими картинами літа, осені, зими чи весни, і здається, поет дивиться на увесь цей світ широко розплющеними від захоплення очима. Свіжістю листя, омитого зливою, віє від рядків вірша “Після дощу”: За окнами давка, толпится […]...
- Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть тому проблеми мистецтва і його місця в повсякденності не лише стали провідними в його […]...
- Творча еволюція Альбера Камю Світоглядні позиції Камю починають формуватися вже у роки його навчання, і далі, впродовж життя письменника, вони постійно еволюціонували і кілька разів суттєво змінювались. Початкові риси світогляду письменника визначало його захоплення природою і мальовничими пейзажами Алжира, цієї країни сонця, моря і чистого повітря. Камю намагався обгрунтувати єдність людини і природи, яка, на його думку, служить запорукою […]...
- Художня своєрідність лірики Б. Пастернака У ряді великих художніх відкриттів російської літератури XX століття поетична система Бориса Пастернака по праву займає одне з перших місць поряд із творчістю Блока і Маяковського. У кожного поета свій “образ світу, у слові виявлений”. Зорове відчуття всякої людини вибірково і відмінно від сприйняття інших. Щодо цього художник – людина подвійна, тому що йому має […]...
- Природа у поезії М. Вінграновського Найбільше з прочитаних поезій М. Вінграновського мені сподобався вірш “Ходімте в сад…”. Поет не просто описує природу рідного краю, а використовує такі метафори та образи, які по-справжньому вражають, дивують і надовго залишаються в пам’яті. Сонне волосся ночі, згорблений чумацький небопад, жовті кулачки груші – які прекрасні образи, які яскраві! Після прочитання цієї поезії я довго […]...
- “Доктор Живаго” Пастернака в кратком изложении Когда Юрин дядюшка Николай Николаевич переехал в Петербург, заботу о нем, в десять лет оставшемся сиротой, взяли другие родственники – Громеко, в доме которых на Сивцевом Вражке бывали интересные люди, и где атмосфера профессорской семьи вполне способствовала развитию Юриных талантов. Дочь Александра Александровича и Анны Ивановны Тоня была ему хорошим товарищем, а одноклассник по гимназии […]...
- Еволюція доктора Старцева Вір по оповіданню А. П. Чехова “Іонич”. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктора Старцева, лаконічно викладаючи яку, Чехов демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої реакції. На першому етапі Старцев ще повний сил і енергії. Обійнявши посаду земського лікаря, він оселився поблизу лікарні, у дев’ятьох верстах від міста. […]...
- Еволюція характеру Олени Еволюція цього характеру психологічно недостатньо вмотивована, ненатуральність надто швидкого переродження дівчини очевидна. На створенні цього образу в певній мірі відбилися ті буржуазні філософські і психологічні теорії, за якими поведінка людини визначається нібито неусві-домленими, біологічними інстинктами. Образ енергійної Олени, як і безвольних Василя й Андрюші, які при першій життєвій невдачі зневірюються у своїх силах (Андрюша став […]...
- Вір – Своєрідність поетичного сприйняття Б. Л. Пастернака З початку свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільше точно, у всій складності та або інша мить життя, воно квапився втілити всю. сум’яття вражень у віршах, іноді не піклуючись про те, щоб вони були зрозумілі. Пафос молодого поета – неприборканий, шалений захват життя. Його приголомшує хаос заходів, фарб, звуків і почуттів. […]...
- Мої роздуми над рядком Б. Л. Пастернака В стихи я б внес Дыханье роз, Дыханье мяты, Луга, осоку, сенокос, Грозы раскаты. Б. Пастернак Завжди важко говорити про якийсь окремий вірш у творчості будь-якого поета: він висловив себе в усьому, що написав. Але ще більш складно говорити про поета, який збирався стати музикантом. Знаходячись під впливом музики О. М. Скрябіна, Борис Пастернак шість […]...
- Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть, тому проблеми мистецтва і його місця в повсякденності не лише стали провідними в його […]...
- Давньогрецький театр: еволюція трагедій Якісно нового змісту і форми трагедія набула після появи на театральному горизонті Есхіла (525- 456 рр. до н. е.). Талановитіший за своїх попередників, він настільки вдосконалив трагедію, що його по праву вважають “батьком трагедії”. Саме у його творчості трагедія остаточно оформилася як драматичний жанр. Перш за все слід відзначити введення Есхілом другого актора. Це значно […]...
- Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був […]...
- Внутрішня еволюція героя оповідання Г. Белля Г. Белль – німецький письменник, який, пройшовши фронтами Другої світової війни, здобув переконання, що війна – найбільше зло у світі. Тому вся його творчість просякнута антивоєнним пафосом. Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” є шедевром малої прози Белля. Головний герой твору, від особи якого ведеться оповідь, не має імені, бо іаких, як він, було […]...
- Своєрідність лірики Б. Пастернака Поетичний світ Бориса Пастернака з’являється перед нами у всьому своєму багатстві – багатстві звуків і асоціацій, які відкривають нам давно знайомі предмети і явища з нової, часом несподіваної сторони. Поезія Пастернака – це відбиття особистості поета, що виріс у сім’ї відомого художника і талановитої піаністки. Відома любов Бориса Пастернака до музики – йому навіть ладили […]...
- Еволюція образа Прекрасної Дами у ліриці О. Блока З ім’ям Блока у нашому світогляді, зв’язаний, насамперед, образ романтичного поета, що оспівує у своїх віршах ідеальну кохану, втілення доконаної жіночності і краси. Поява цього мотиву (скоріше, навіть лейтмотиву ранньої творчості автора) пов’язана з естетикою символізму і з філософією та поезією В. Соловйова. Навчання останнього про Світову Душу або Вічну Жіночність, покликану обновити і відродити […]...
- Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна І. С. Єсенін – великий російський поет. ІІ. Краса природи і людини у віршах Єсеніна: 1. Захоплення поета красою рідного краю (“Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий”). 2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи (“по пруду лебедем красным плавает тихий закат”, “весна-странница с посошком в постолах берестяных”). 3. Підкреслення […]...
- Революція або еволюція? Нове в методиці розвитку мовлення учнів Сучасна методика розвитку мовлення учнів як особлива область методики навчання російській мові перебуває на якісно новому етапі свого розвитку. По-перше, вона синтезує дані культурологии, філософії, логіки, дидактики, психології, фізіології, психолінгвістики, соціолінгвістики, етнолингвистики й інших наукових дисциплін, що вивчають мову, мовлення, мовну діяльність. Необхідність змін у змісті й технології методики розвитку мовлення диктують такі фундаментальні лінгвістичні […]...
- Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) Вершиною творчого генія Валер’яна Підмогильного став роман “Місто”, в якому він роздумує над феноменом людського буття, над тими неймовірними суперечностями, що крають душу кожної мислячої особистості, над самою природою існування індивіда в оточенні собі подібних. Для того, щоб довести читачам пріоритет найвищих цілей та справжніх істин, […]...
- Мої роздуми над віршем Б. Пастернака “Гамлет” Великі вірші неможливо читати бездумно. Вони народжують складні асоціації, пробуджують і почуття, і думки. Для мене справжнім відкриттям став вірш “Гамлет”, який був написаний Б. Пастернаком у 1946 році і ввійшов в знаменитий роман “Доктор Живаго”. У романі він відкриває цикл віршів Юрія Живаго як програмний і багато чого розповідає про свого автора. Насамперед, хто […]...
- Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є […]...
- Людина й природа в поезії Максима Рильського Люби природу не як символ душі своєї, Люби природу не для себе, люби для неї. М. Рильський Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури Та […]...
- Особливості лицарської поезії (на прикладі поезії Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна) І. Загальна характеристика лицарської поезії. (Лицарська поезія – особливе яви Ще середньовічної літератури. Характеризується розвитком нових жанрів, але найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо – лицарське кохання до Чарівної Дами (так лицарі називають свою кохану). Мотив служіння проходить крізь більшість творів лицарської поезії. Часто трапляються […]...
- Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної […]...
- Послухайте поезії весну Творчість Лесі Українки вражає насамперед силою її жіночого духу, ну і, звичайно, унікальністю художнього таланту. За мужністю й полум’яністю своєї поезії вона перевершила багатьох чоловіків, залишаючись усе тією ж чутливою, ніжною жінкою, Доля знущалася над нею, а Лариса “сміялася крізь сльози” і “сподівалася без надії”. Так, у пошуках сили й боротьбі з невиліковною на той […]...
- “Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій!” (за мотивами поезії М. Рильського) Поезія Максима Рильського – це історія нашої сучасності. Рильський належить до тих митців, у чиїх творах поєднались почуття і розум, лірика і філософія, громадянські теми й інтимні зізнання. Творча спадщина поета вражає безліччю нових епітетів, образів, якими відкликався Рильський на усе, що відбувається у житті. Рильський у віршах поєднав ремесло й творчість, натхнення й розрахунок, […]...
- Дійсність та ідеал у поезії Шарля Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлер прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “море засмічених улиць міських”, поет серцем лине […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і […]...
- Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” (1846) побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту […]...