Екологія й ми, людина й природа
Ці два поняття, які на перший погляд здаються такими далекими друг від друга, насправді тісно стикаються. Не побоюся сказати, що моральна криза, у якому зараз перебуває людство, є прямим наслідком технічного прогресу, що я й збираюся тут довести. Людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. Ще в стародавності поява зброї, обумовлена необхідністю звістки війну за нові землі через повне розбазарювання що були, дало одним людям право панувати над іншими, і результатом воєн став рабовласницький лад, що суперечить споконвічної моральної позиції,
Виробництво, наприклад, мечів або шоломів вимагало знання сплавів, що теж переросло в алхімію й завершилося хімічними комбінатами й заводами-гігантами Уралу, зміг від яких пливе “ароматною” завісою над Росією. Винахідники зброї, природно, не могли передбачати настільки кошмарних наслідків, але найближчі події, викликані війнами, можна було вгадати. Завоювання нових земель
Ці біженці дають привід корінному населенню районів імміграції ще раз виявити агресивність стосовно чужинців. Девіз “Нам самим погано, а отут ще й ці лізуть!” стає дуже розповсюдженим… Але не тільки екологічна проблема, викликана технічним прогресом, впливає на свідомість, але й сам він прямим образом робить таку дію. І головний ворог суспільства – засобу масової інформації, книги, журнали й т. д. (Я маю на увазі не всі книги, журнали й т. д. Конкретно я скажу про це нижче.) З виникненням телебачення став можливим вплив на роздуми великої аудиторії, а тому що заради грошей показують не тільки “розумний, добре вічне”, те й моральний рівень відповідно знижується. Книги, що пропагують жорстокість, розпусту й насильство; газети, що наганяють страх і сіяють паніку, відповідною реакцією на які є та ж жорстокість; музика, що створює перекручений стереотип і допомагає забути щирий зміст слова “музика” – все це сприяє деградації людства в моральному аспекті й веде до катастрофи.
Спроби замінити у всім людини машинами можуть привести до того, що, забувши слово “праця”, людина знову повернеться до мавпи, обжерливості й розпусті. Таким чином, технічний прогрес і прямо й побічно відбивається на духовному світі людини, на його “Я”. Царство машин так само урізує особистість, як комунізм. Шкода технічного прогресу добре розуміли служителі церкви середньовіччя. Тільки не знали вони, що зупинити його не можна звичайними методами, тому горіли по всій Європі багаття святої інквізиції й стогнали в глибоких підвалах алхіміки, коли кати вганяли їм під нігті розпечені голки…
Постійне вдосконалювання може досягти абсурду. Повчальна древня легенда (не пам’ятаю, де неї чув, але запам’ятав, і зараз вона як не можна більше підходить до темі моїх міркувань) про те, як від невідомої хвороби вмерла наречена принца й він наказав вибудувати мармуровий мавзолей, де й поховати її. Коли усипальниця була готова, принц був вражений її пишнотою, але чогось йому все-таки не вистачало, і він наказав зробити надбудови, додати скульптур, побудувати мінарети навколо й до входу підвести широкі білі сходи. Нарешті роботи були закінчені, і слуги принца поставили урну з порохом його нареченої усередину, напроти входу.
Принц прийшов подивитися на усипальницю, але не був удоволений. Одна деталь здавалася йому зайвої – сама урна, заради якої й будували палац. Тоді принц наказав забрати неї… Технічний прогрес повинен служити інтересам людини, але може наступити такий момент, коли людин виявиться зайвою деталлю, урною з порохом, і його заберуть… Прогрес відбитий у книзі Фрідріха Енгельса “Діалектика природи”.
Але я змушений не погодитися з автором цього добутку. Енгельс говорить про технічний прогрес як про велику силу, що веде суспільство до кращого життя. Також мова йде про працю, що перетворила мавпу в людину. Моя ж позиція така: якщо по другому питанню вчений і прав, те технічний прогрес може зіграти зворотну праці роль, тобто (змусити) загнати людини (влізти) назад на бананову пальму, змусивши його втратити властиву тільки цьому живому організму, із всіх існуючих на Землі, духовну сферу життя…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)