Дослідження образа Манілова
У кабінеті Манилова погляду з’являється така виразна деталь, як гірки золи, “розставлені не без старання дуже гарними рядками” (хазяїн безупинно курить трубку, пропонуючи закурити й гостеві), – символ пустопорожнього времяпрепровождения, прикритого посмішкою, нудотною ввічливістю, втілення ледарства, неробства героя, що віддається марним мріянням… Або лежача в кабінеті Манилова “якась книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що він постійно читав уже два роки”. (При цьому Гоголь не уточнює назви книги. Манилову
Серед деталей інтер’єра житлової кімнати Коробочки привертає увагу комод, де, крім білизни й іншого, ще містяться “пестрядевие мішечки”. В одна господарка вкладає “целковики, в інший полтиннички, у третій четвертачки”…(44). І все збирає, збирає, збирає… Коробочка стала рабинею цих мішечків, у яких гроші лежать мертвим капіталом. Така деталь перетворюється в символ крайньої обмеженості героїні,
Ця деталь символізує той же комізм скрупульозної ощадливості колезької секретарки, що збирає невідомо для кого й не бачить далі свого городу. Поміщиця асоціюється з опудалом, як би зрівнюється з ним, від людини в неї лише зовнішні контури. По суті, Коробочка виявляється поза людським життям
У кабінеті Ноздрева вражає така побутова ” деталь-предмет”, як шарманка (практично не потрібна тут річ). Вона “грала не без приємності, але в середині її, здається, щось трапилося, тому що мазурка кінчалася песнею: “Мальбруг у похід поїхав”, а “Мальбруг у похід поїхав” зненацька завершувався якимось давно знайомим вальсом”. Справа в тому, що в неї не всі дудки були в порядку. Одна з них, “дуже жвава, що ніяк не хотіла вгомонитися… довго ще потім свистіла”. Таке неприборкане поводження “чудодійної” шарманки символізує поводження її власника, що усе робив раптом, стрімко, без усякої підстави, видимо, через природжену спритність, постійно перескакуючи із предмета на предмет, тобто поводився безцеремонно, різко, нагло, зухвало.
Схожі твори:
- Дослідження образа Плюшкина Учні, які досліджували образ Плюшкина, спершу виділяють те місце в ліричному відступі на початку глави 6-й, де Гоголь указує на свій улюблений прийом характеристики людини через навколишні його предмети, речі, обстановку. Зокрема, по житлу поміщика автор “намагався… угадати, хто такий сам поміщик”. Далі школярі звертають пильну увагу на деталях, що кидаються в очі Чичикову при […]...
- Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” (90). Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все […]...
- Контрольна робота: Моє дослідження образа Гренуя у романі П. Зюскінда “Запахи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Як відзначає Т. Ружевич у статті “Соціальна дійсність дзеркалі гротеску”, “Цахес – докір усьому ладу, втілення потворності суспільства. Цей злий і честолюбний каліка – його кумир”. Хіба не схожі думки зустрічаємо на сторінка роману Патріка Зюскінда? Пізнання тріумфу не робить Гренуя щасливим – те, чего завжди він так […]...
- Дослідження образів поміщиків у поемі “Мертві душі” Учитель дає школярам творче завдання знайти в тексті, починаючи з галереї образів поміщиків (їхньому аналізу приділяються чотири уроки), побутові деталі, які розкривають істотні сторони того або іншого характеру (переважає тип уроку – дослідження). Цілком виправдує себе паралельний принцип: учні діляться на групи (ряди), кожна з яких робить спостереження, пов’язані з певним персонажем, одночасно беручи участь […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість […]...
- Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у листі В. В. Овечкину Твардовский […]...
- Мертві душі характеристика образу Манілова Манілов – “солодкий” сентиментальний поміщик; перший, до кого спрямовується Чичиков в надії придбати мертві душі(гл. 2). Персонаж, “зібраний” з уламків літературних штампів; пов’язаний з водевільно-комедійним типом жалісного “карамзиниста”; з мольеровским типом “безглуздого дворянина” та ін. Крізь численні літературні маски в образі М. просвічує маска соціальна. У його портреті(біляве волосся, блакитні очі), в малюнку його поведінки(нудотна […]...
- Леся Українка, Публікації, статті, дослідження Героєм багатьох творів Лесі Українки, зокрема драматичних, став борець проти всілякого, в тому числі й насамперед духовного, поневолення. Боротьба проти рабства думки, як першочергове завдання письменника, що своєю творчістю активно допомагає створенню “суспільства свідомих осіб”, стає у центрі більшості її драм. В ряді творів Лесі Українки бунтарем, борцем її герой стає не зразу. В перший […]...
- Чому японці вважають священним самурайський меч? (Твір-дослідження) “Душею самурая був меч, сенсом життя – смерть, головним життєвим принципом – честь, професією – війна, постійним заняттям – військові мистецтва, відпочинком – витончена словесність і живопис”. Це слова з самурайського епосу. Меч для японця стоїть навіть попереду життя, честь і. Але чому саме в Японії, як ніде в світі обожнювали цю заточену смугу заліза? […]...
- Трагічне кохання “дівчини і легенди”. Дослідження життєвих колізій Марусі Чурай Скарби, відомі людині, класифікуються на дві групи: ті, що намертво лежать в землі, і ті, що йдуть від роду до роду, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Чомусь вважається, що авторів у народних пісень немає. їх просто пише народ. І як це можна уявити? Зібрався люд, сів “колом”, […]...
- Шпаргалка (Твір-дослідження) Від чого відбулося слово “шпаргалка”? Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь – тппар-, від “шпарити швидко, без запинки”. Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”. Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам […]...
- П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- Толерантність. Твір-дослідження з елементами цитування Первинне латинське слово “Толерантність” означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалося з такими поняттями, як “біль”, “зло”! У XVІ в. до цього додаються і інші значення – “дозвіл”, “стриманість”. З того-часу толерантність трактувалася і як поступка в питанні про релігійній свободі – дозвіл з боку держави і офіційної церкви відправлення інших релігійних, культів. Віротерпимість була історично […]...
- Толерантність (Твір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру) У Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного. “Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантність – пошана, ухвалення і розуміння багатої різноманітності культур миру, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності”. Це визначення ми знаходимо в “Декларації принципів […]...
- “Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XІX ст Чи можна відобразити в художньому творі людське життя у всіх його проявах? На мій погляд, навіть якщо хтось візьме на себе відповідальність проаналізувати всю літературу, що існує на сьогодні у світі, підтвердить, що це завдання неможливо виконати. Різні природні умови, різні особливості національної свідомості, різні способи виховання і ще безліч причин зумовлюють безкінечну багатогранність людського […]...
- Дослідження головного героя повісті Джека Лондона “Біле Ікло” Пізнає речі такими, якими вони є. Розширює рамки своєї присутності в оточуючому світі природи. Цікавість рухає його діями. Сіре вовченя відважне. Воно пізнає науку природи: по-перше, “живих речей треба стерегтися” (куріпка); по-друге, живі істоти – це м’ясо, молоко матері вироблялося з м’яса; по-третє, його “призначення в світі: вбивати дичину і битись, щоб її вбивати”; по-четверте, […]...
- Твір на тему: Символіка образа хуртовини в поемі Блоку “Дванадцять” Одне із самих напружених і загадкових произведений Блоку – поема “Дванадцять” – має виразникную символіку. Образ хуртовини, вітру “пронизує” весь добуток. Він з’являється в перших рядках поеми: Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер! На ногах не коштує людина. Вітер, вітер – На всьому божому світлі! І далі ми бачимо той же образ: Розігралася чтой-те хуртовина, […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий (“про себе приїжджий уникав багато говорити”, за нього більше говорять приналежні йому речі Бричка Чичикова, що стала об’єктом уваги мужиків, – важлива […]...
- Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають […]...
- Як потрібно вітатися? Твір-дослідження Вітання є знаком цінності та гідності людини. В етикетах різних країн багато вітань. Це можуть бути кивок головою, уклін, рукостискання, поцілунок, просто слова “добридень” і здрастуйте”. Форми вітання завжди були надзвичайно різноманітні. Про плем’я мясаї розповідають, що перед тим, як вітати один одного, вони плюють на руки. Жителі Тибету, знімаючи капелюх, висовують язика, а ліву […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-Найда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, одержує від нього дивне ім’я “Квазімодо” (по-французькому “перша неділя після Великодня” або ж, по-латинському, просто “як би”) і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку есмеральду, приймає за це болісне публічне покарання й, уражений її милосердям, переймається самовідданою […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї (історичний Пілат перебував у цій посаді в 26-36 гг.); “син короля-звіздаря й дочки мірошника красуні Пилки” – ім’я героя складене з імен батьків (Пила й Ат); у той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок ім’я з лат. рцит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ із […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл(Ахіллес) – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою […]...
- Мцири характеристика образа Мцири (послушник) МЦиРИ (Поема, 1839; опубл. 1840) Мцири (послушник)- герой однойменної поеми; кавказький юнак, що потрапив до росіянином. Повезений генералом, він занедужав у шляху й був відданий для лікування в монастир. Існує оповідання біографа Лєрмонтова П. А. Висковатого з посиланнями на свідчення А. П. Шан-Гирея й А. А. Хастатова, що в основу поеми покладений дійсний випадок. Відзначалося […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати (чарівниця) бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу (ньому. Krafft – “сила”) із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а […]...
- Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, […]...
- Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится чоловікові колишню невірність. Згідно Бомарше […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім […]...
- Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм (у перекладі з іспанського “кихот” означає “набедренник”) […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену […]...
- Травнева ніч або утоплениці характеристика образа Паночка-Русалка, утоплениця ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Панночка-Русалка, утоплениця, – героїня стародавньої легенди, що в 1-й главі розповідає своєї улюбленої “формально-головний” герой повести, бандурист Левко. Пізніше, в 5-й главі, – чарівна помічниця Левко. П.-Р. у Гоголя повинна нагадати читачеві й про фольклорну традицію (недарма вперше вона з’являється в “обрамленні” місцевої легенди), і […]...