Дитинство, опалене війною (За повістю «Климко»)
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою?
На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни – основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився
Взаємодопомога – характерна
Фінал оповідання – трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль». Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.
Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
Схожі твори:
- Чуйність і турбота (за повістю «Климко») Повість Григора Тютюнника «Климко» переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Головний герой твору Климко – це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, […]...
- Чуйність і турбота ( твір за повістю Григора Тютюнника “Климко”) Повість Григора Тютюнника “Климко” переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої” історії. Головний герой твору Климко-це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаюча в […]...
- Воєнне лихоліття в Україні (за повістю Григора Тютюнника “Климко”) О перший біль тих не дитячих вражень, Який він слід на серці залиша! Л. Костенко Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися в своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч з війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той нелюдський жах, біль, горе, […]...
- Твір на тему “Воєнне лихоліття в Україні” за повістю Григора Тютюнника “Климко” Події повісті Г. Тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. Ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами народам знущання, хвороби, голод і смерть. У той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. В роки Великої […]...
- Твір на тему: “Добро і зло в житті Климка” за повістю Г. Тютюнника “Климко” ів Події повісті Г. Тютюнника “Климко” переносять нас у жахливі часи окупації України німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої вітчизняної війни, і відкривають ще одну забуту сторінку історії нашого народу. Головний герой твору – хлопчик за ім’ям Климко. Він відправляється за багато кілометрів для того, щоб придбати сіль, а потім її продати на рідній станції, купити […]...
- Твір на тему: “Добро і зло в житті Климка. За твором Григіра Тютюнника “Климко” У творі Григіра Тютюнника “Климко” автор описує жахи війни і ті проблеми, з якими стикаються люди. Головний герой, хлопчик на ім’я Климко, втрачає єдину близьку людину, свого дядька, який працював машиністом паровоза і загинув під час бомбардування. Самому Климку недовго залишалося жити в своєму бараку, незабаром і він був розбомблений, і тому хлопчику довелося йти […]...
- Твір на тему: “Трагізм у повісті “Климко” Григіра Тютюнника” Існує безліч літературних творів, які за тих чи інших причин можна називати трагічними. Люди сприймають їх відповідним чином: переймаються почуттям жалю до тих, хто страждає, починають більшою мірою цінувати власне комфортне життя і розмірковують про ті труднощі, з якими колись довелося зіткнутися іншим людям. Однак, як не крути, але є твори, які можна називати особливо […]...
- Твір на тему: “Чим зворушила і над чим змусила мене замислитися повість Григіра Тютюнника “Климко” Воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. На жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. Саме такий час зображено в повісті Григіра Тютюнника “Климко”. Дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. Саме це і сталося в моєму випадку. Ця повість авторства Григіра Тютюнника справила на мене дуже сильне […]...
- Твір на тему: “Закінчення до повісті “Климко” Повість авторства Григіра Тютюнника під назвою “Климко” може викликати у багатьох людей жалість до тих, хто страждає під час військових дій, в тому числі і до головного героя цієї повісті – хлопчика по імені Климко. У його житті сталося те, чого він ніяк не заслуговував – йому довелося жити під час війни, стикатися з величезною […]...
- Уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Гр. Тютюнника “Климко” Повість Гр. Тютюнника “Климко” переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Климко, головний герой твору, йде за багато кілометрів про сіль, шоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи […]...
- Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, ЗО років? […]...
- Твір на тему: “Спільне та відмінне в характерах Климка (Г. Тютюнник “Климко”) та Михайлика (М. Стельмах “Гуси-лебеді летять”)” У творах Г. Тютюнника і М. Стельмаха “Климко” і “Гуси-лебеді летять” головними героями є звичайні хлопці, які мають свої риси характеру, чимось відрізняються, а чимось схожі один на одного. Климко досить рано залишився без батьків, досить рано потрапив у вирій смерті та мук, які принесла на мирну землю жорстока, страшна і неочікувана війна. Але хлопчик […]...
- Твір на тему: “Що я взяв би для себе від прочитаних творів “Гуси-лебеді летять” та “Климко”?” Твір “Гуси-лебеді летять” авторства Михайла Стельмаха, а також “Климко” Григіра Тютюнника є дуже цікавими для людей молодого покоління з причини того, що в них розглянуті життя двох маленьких хлопчиків – Михайлика та Климка відповідно. У цих творах ми можемо дізнатися про долі хлопчиків, про їх характери і все те, що було властиво цим дітям. Крім […]...
- Твір на тему: “Образ Климка в оповіданні Г. Тютюнника “Климко” Злагода та мир. Щось затишне, м’яке, тепле і повільне. Дзвінкий сміх, щира усмішка. Впевненість у наступному дні, впевненість у майбутньому, впевненість у тому, що буде все добре, буде що їсти, що одягати і де жити, буде щасливе життя, гідна робота і гарна освіта. Все це в мирний час. А якщо війна? Війна для кожної людини […]...
- Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною (за повістю «Дитинство») Повість Максима Горького «Дитинство» є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука […]...
- Маленька людина у страшному вирі війни (за оповіданням Гр. Тютюнника “Климко”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Мир та злагода, щира усмішка, дзвінкий сміх, впевненість у завтрашньому дні. І раптом – війна! Турботи, муки, плач, ридання!.. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не повернути. В оповіданні Гр. Тютюнника “Климко” відтворена гра долі малого хлопчика. Доля на […]...
- Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся […]...
- Климко Г. Тютюнник Климко Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло – бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, – без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й […]...
- Образ Климка (Григір Тютюнник “Климко”) Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м’яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя. А як щодо асоціацій на поняття “війна” та “злидні”? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі […]...
- Твір на тему: “Фантазія, уява у житті творчої особистості за творами М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” і Г. Тютюнника “Климко” Уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. Якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені Михайлом Стельмахом та Григорем Тютюнником. Люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями. Уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, […]...
- Скарбниця спогадів про власне дитинство (“Федько-халамидник”) Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченко написав десь у 30-літньому віці. Але назавжди залишив у своїх спогадах ті чарівні роки. Мав добру пам’ять, рано навчився читати, – сталося це непомітно для його рідних. Можливо, що першим “букварем” для цього були принесені братом Андрієм (робітником друкарні) афіші, з яких він, гравсь, вирізав літери, клеїв їх на стінку, питаючи […]...
- Портрет бабусі в повісті М. Горького “Дитинство” У повісті “Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч. Хлопчик бачить і розуміє, що внутрішньо […]...
- Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Доброта, любов, чуйність, порядність, самопожертва – в наш час ці слова стали майже анахронізмами. Існує така думка, що суспільство деградує через соціально-економічні чинники. Але ж за часів війни були не кращі умови життя: людина вмить могла втратити все: рідних, дім і попри те залишалася Людиною. Яскравим прикладом цьому може послужити Климко, головний герой однойменної повісті […]...
- Безрадісне дитинство сироти (за поезіями Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”, “І золото! й дорогої…”) Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає […]...
- «Підранки» Григора Тютюнника Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання. […]...
- Спогади про дитинство Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує […]...
- Моє дитинство босоноге …Коли сьогодні шлях отой згадаю, Гуцульщину я бачу дорогу, Що йде до вересня крізь даль безкраю, Заплакана і боса по снігу. Д. Павличко. Спомин Літа, літа… Ви виструнчились над дорогою життя, як ті тополі-осокори, і всі чогось однакові мені, хоч вас багато. Та думкою я лину на Полісся моє рідне, до простих отих людей та […]...
- Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю) Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – […]...
- Куди йде дитинство? (твір-роздум) Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? […]...
- Спогади про дитинство (За гуморескою Остапа Вишні “Перший диктант”) Дитинство видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні припало на добу царизму. Нелегкі то були часи, але письменник віднаходить найтепліші інтонації, змальовуючи своє дитинство. Один з таких творів має назву “Перший диктант”. У сім’ї Остапа було дванадцятеро дітей. Складно було батькові й матері поратись у такому “хазяйстві”, та що робити! Батькам дуже кортіло, щоб їх діти були […]...
- Твір на тему: “Дитинство – найкраща пора” Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора, пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді […]...
- Як “зроблена” трилогія Л. М. Толстого “Дитинство. Отроцтво. Юність” Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Як і всі твори Л. М. Толстого, трилогія “Дитинство. Отроцтво. Юність “явилась, по суті, втіленням великої кількості задумів і починань. У ході роботи над твором письменник ретельно відточував кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підпорядкувати всі художні засоби чіткому слідуванню загальній ідеї. […]...
- Дитинство Антуана де Сент-Екзюлері Його повне ім’я Антуан Жан-Батіст Марі Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві фітьки звали його Тоніо. Коли виріс, товариші називали його Сент-Екс. Про рід Сент-Екзюпері згадується в історичних хроніках ще XVІІІ століття. Члени старовинного графського роду служили Франції і королю. Правда, коли 1900 року народився Тоніо, його батько був лише страховим агентом в Ліоні. У сім’ї […]...
- Дитинство Михайлика (за творами Михайла Стельмаха) “Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь […]...
- Дитинство – запорука майбутнього Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим, що я дорослішаю, й дитячі […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Дитинство Чіпки – основа його бунтарства Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками […]...