Дім – це цілий світ

З давніх-давен у народі існували правила, згідно з котрими в помешканні суворо заборонялося сваритися. Наприклад, не можна було сваритися біля порога, бо під ним, вважалося, перебувають духи предків, що оберігають родину. Якщо потурбувати їх сваркою, то вони образяться і принесуть нещастя.

Заборонялося сваритися біля вікна, оскільки вважалося, що на вікні перебувають охоронці-ангели, які пильнують дім, дитину. Вони боялися лайки, якщо її чують, тікають, залишивши дім напризволяще.

Не годилося сваритися й біля печі, особливо, коли в ній горів вогонь.

Піч вважалася уособленням сімейного добробуту й охоронцем родинних таємниць. «Що за піччю діє, то він знає», – говорили про людину, яка була добре обізнана з чиїмись родинними справами. Народ вірив: якщо шанувати піч, то вона дасть силу, достаток, здоров’я. Негідна ж поведінка в хаті, сварки могли осквернити піч.

Ось чому жінка, якщо було сказано щось недобре, промовляла: «Шануючи сонечко святе і піч…», а зачинаючи розмову про щось неприємне, промовляла: «Не при печі згадуючи…» Закликаючи когось до порядку, казали: «Мовчи, бо піч в хаті», а чоловік, утримуючись від лайки, вигукував: «Сказав би, та піч в хаті!» Таким чином, у помешканні фактично не залишалося місця для сварки.

Це дисциплінувало людей, не дозволяло їм вирішувати свої взаємини з близькими людьми конфліктним шляхом. Дім – це цілий світ, маленька незалежна держава зі своїми законами, традиціями, яких необхідно дотримуватися.






Найвідоміші твори оноре де бальзака.
Дім – це цілий світ