Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку
Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді самі назви звичайних нам рослин підказують, яку роль вони зіграють у вживанні людиною. Хто не знає квіточки, що ніколи не в’яне, – безсмертника? Напевно,
Не випадково, безсумнівно, у народі існує повір’я, що часник, перець, вироби із солоного тесту відганяють від будинку лихо й нещастя. Біла лляна стрічка є символом єдності в сім’ї. Колоски жита й вівса – обережи краси. Мак охороняє нас від різних навождений. Горох, гречка, квасоля символізують гарний урожай, тобто добробут, горіх – міцне здоров’я. Уважається, що трав’яний віночок приносить у будинок удачу, а мішечок із зерном – щастя в будинок. У цьому сховані багатовікові спостереження народу, його мудрість
Мало значення
Не знали колись наші предки дорогого посуду. Вона була глиняної, найпростішої, але також мала силу оберегов. Глечики, наприклад, уважалися символами повного життя. Коли купували глиняний посуд, обов’язково прислухалися до її “голосу”. За тембром розрізняли “горщик” – чоловік, і “горшина” – жінка. У будинку треба було мати й горщики, і горшици, щоб панувала згода в сім’ї, добре велося й жінкам, і чоловікам. Багато хто з нас і сьогодні знає повір’я: не слід тримати в будинку розбитої, щербленной посуду. Це не просто який-небудь забобон. Повір’я з’явилося саме тому, що дуже довго наші предки користувалися переважно глиняним посудом. Вони вірили, що вона має життя, як і людина: народжується, живе, умирає. Розбиті, тріснуті горщики вважалися мертвими. Їх закопували вземлю.
Людське життя завжди: сповнене тривог, турбот. Що б не відбувалося в сім’ї, батьки завжди намагаються захистити своїх дітей, рідних. Кожний прагне убезпечити власне життя від випадків. Обережи допомагають повірити в себе, у те, що все буде добре. Особою силою наділяються речі, які переходять від покоління в покоління. Досить часто сімейним оберегом стає весільний рушник. Коли одружується молода пара, їй обов’язково стелять під ноги рушник. Традиція вимагає зберігати такі рушники, не брати їх у щоденне вживання. Якщо сім’я жила добре, у згоді, заможно, то й рушник ставав своєрідним оберегом уже й для їхніх дітей. Люди вірили: ми створили сім’ю на цьому рушнике, самі добре прожили, то й діти наші будуть так само в згоді жити. От і передаються від матері до доні такі національні обережи
Підкова, вишиванка, писанка, вербова гілочка, освячена в церкви, дерево калини, сніп жита або пшениці, соняшник біля будинку – завжди вважалися сильними оберегами. До деяким з них люди так звикли, що чимало уваги обертають на їхню магічну дію, використають у побуті для краси, для лікування. У наших будинках сьогодні дуже багато всього неприродного, синтетичного: посуд, одяг, меблі, килими. Такі речі не можуть нас захистити, стати оберегами. Теперішні обережи ті, що створено з дерева, глини, рослин. Оберегом, що захистить нас і поліпшить настрій, може бути звичайна кисть калини в глиняному глечику, засушені колоски жита, які ми принесли із прогулянки з поля й багато чого іншого. Природа збагачує й захищає людину. Давайте не будемо про це забувати, коли будемо прикрашати свій будинок оберегами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)