Аналіз “Бондарівна”

Історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття за участюмагната Миколи Потоцького (в тексті пісні – пан Каньовський). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Городенка).

Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.

Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.

Основна думка: “Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, ніж

з тобою поневолі на цім світі жити”.

Жанр: балада.

Композиція

Експозиція: “У містечку Богуславку Коньовського пана, там гуляла Бондарівна, як пишная пава”.

Зав’язка: “Ой тікала Бондарівна з високого мосту”.

Кульмінація: “Ой вистрілив пан Каньовський – Бондарівна впала…”

Розв’язка: “Ударили во всі дзвони, музики заграли, а в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!”

Художні особливості твору

Порівняння: “Там гуляла Бондарівна, як пишная пава”, “Межи ними Бондарівна, як сива голубка!”.

Риторичні оклики: “Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!”,

“Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!”, “Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!”, “Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!”, “Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!”, “Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!”, “Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!”, “А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!”.

Звернення: “Тікай, тікай, Бондарівно…”, “А чи волиш, Бондарівно?..”, “Ой волію ж я, пан Каньовський…”, “Оце ж тобі, старий Бондар…”, “Бондарівно, моя донька…”.

Повтори: “тікай, тікай…”, “хорошая, хорошого…”, “старий Бондар…”.

Риторичні запитання: “А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?”.

Епітети: “добрі люди”, “сира земля”.

Гіпербола: “ударили в усі дзвони”.






Твір опис картини весняний ранок.
Аналіз “Бондарівна”