Зміст назви роману Розгром Фадєєва А. А

Багато літературознавців бачать у назві роману Фадєєва алегоричний зміст. У критичних розборах часто приводиться цитата зі статті В. Фриче, надрукованої в 1927 році, відразу ж після журнальної публікації “Розгрому”: “У Морозке старе виявилося сильніше. На початку повести він краде дині, а наприкінці після вигнання колчаковцев із села напивається як свиня. Куля білих тільки довершує фізичний розгром у його душі” (О. С. Бушмин “Роман А. Фадєєва “Розгром”” Л., 1954, с.37).

Іншими словами, В. Фриче тлумачить назва добутку як “розгром”

всіх прагнень головного героя перебороти пережитки відсталого мислення й поводження, розпрямитися духовно, відчути себе самоценнойличностью. Тобто нової людини зі старого людського матеріалу не вийшло. Однак критик звертає увагу тільки на зовнішні вчинки Морозки й не зауважує, не враховує внутрішні переживання героя, що, як треба з тексту роману, за два-три місяці свідомо вибирає для себе нові життєві ідеали й мети У думках Морозки постійно є присутнім образ дорогі. Замолоду герой “не шукав нових доріг, а йшов старими, уже вивіреними тропами” (І). Він не занадто замислювався про своє життя: вона “здавалася
йому простий, немудрящей (…

). Може бути, тому, забравши із собою дружину, пішов він у вісімнадцятому році захищати Ради” (1). У партизанському загоні Морозка зіштовхується із чудовими людьми, і тепер йому хочеться потрапити на пряму, ясну, правдиву дорогу, по якій ішли такі люди, як Дубов, Гончаренко, Бакланів. В. Фриче прав, Морозка напивається після смерті коня Ведмедика, але, придя в себе, випробовує пекучий сором, про яке критик чомусь умовчує, а тим часом Морозку терзає думка: що “скаже він Левинсону? І хіба можна, насправді, здатися на очі Гончаренко після такого дебошу?” (XVІ). Уперше герой бачить причину свого невартого поводження в самому собі.

У цьому щирому каятті виявилися нові риси характеру героя: його рішуча перемога над старими звичками, глибоке усвідомлення своїх помилок З огляду на наведені міркування, ніяк не можна погодитися із тлумаченням роману, даним В. Фриче. Існує інше пояснення назви роману: розгрому піддається індивідуалістична свідомість Мечика, протипоставлене колективістської моралі Морозки. Але зводити зміст роману до проблеми переваги колективізму над індивідуалізмом – значить занадто звузити ідею добутку.

Відомо, що спочатку роман називався “Вороги”, але в остаточному варіанті Фадєєв відмовився від цієї назви, залишивши його тільки для сьомої глави Крім Мечика й Морозки, у романі присутній третій головний герой – Левинсон. Він, відповідно до задуму письменника, втілює організуючу роль більшовиків у громадянській війні. Левинсон – мужня й рішуча людина, що вміє силоміць волі придушити свої хвороби й слабості й усього себе підкорити справі.

Він уміє “бачити всі так, як воно є” (XІІІ), але при цьому мріє про прекрасну людину. Правда, для Левинсона ця мрія невіддільна від активної боротьби за нову людину, тобто діяльний романтизм партизанського командира принципово відрізняється від романтичних фантазій Мечика. Отже, і друге тлумачення назви фалеевского роману здається невірним, тому що ігнорує ідейне значення образа Левинсона, що досить важливий у добутку, тому герой і названий “людиною особливої породи” (VІ). Назва роману можна розуміти й буквально: Фадєєв розповів про розгром партизанського загону в далекосхідній тайзі влітку 1919 року.

Чудово, що в російській мові існують два синоніми поразка й розгром, які відрізняються значенням інтенсивності: розгром але повна, абсолютна поразка. Чому письменник вибрав для своею добутку трагічну ситуацію повного поразці? Тому, видимо, що в критичні моменти з особливою ясністю розкривається характер людини, а головним завданням роману Фадєєв уважало “показ революції через душу людини”.

Тому “Розгром” психологічний^-психологічний-соціально-психологічний роман Спочатку автор обрисовиваем характери діючих осіб, а заголовна подія – військовий розгром загону – починає відігравати помітну роль тільки із середини добутку (з десятої глави “Початок розгрому”). Тепер герої мають можливість виявити свої характери у важкому випробуванні. Наприклад, серед персонажів “Розгрому” колишній пастух Метелиця виділяється своїм винятковим героїзмом, відвагою, молодецтвом.

У розвідці, у білогвардійському полоні, у сцені смерті Метелиця демонструє щиру безстрашність; він герой у буквальному значенні слова Автор не дає щасливої розв’язки, добуток закінчується розгромом і загибеллю більшості партизанів, у живі залишається тільки дев’ятнадцять чоловік. Незважаючи на це, кінець роману оптимістичний: Фадєєв показав, що колчаковци перемогли тимчасово, завдяки кількісній перевазі, але загін як бойова одиниця збережена. Незабаром він поповниться новими бійцями й продовжить боротьбу за радянську владу. Про це думає Левинсон, спускаючись у сонячну, хлібну Тудо-Вакскую долину, що здається змученим партизанам землею обітованої. Підсумок викладених вище міркувань такий: якщо привести всілякі пояснення назви роману Фадєєва, їхня кількість не вирішила б проблему: тлумачення можуть бути самими різними, тому що слово “розгром” стосовно до тексту роману є багатозначним Найцікавішим здається буквальне значення назви: воно прямо вказує на сюжет роману (його зовнішню собитийную сторону), але контрастно протипоставлено ідейному пафосу добутку.

Боротьба за революційні ідеї не кінчена, поки в ці ідеї вірять прості люди (такі, як Морозка), поки за ці ідеї маси простих людей готові віддати життя. Тому остаточного й безповоротного розгрому у романі “Розгром” немає.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір роздум вірний друг.
Зміст назви роману Розгром Фадєєва А. А