Жінки – берегині роду в романі «Жовтий князь»
Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки «Жовтий князь». Це дружина головного героя – Катранник Да-рія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка.
Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. «Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця», «була мати – як світло з височини, і втратилося…» Замолоду пізнала горе – залишилася вдовою: чоловіка забрали на німецьку війну, і він не повернувся. «За всіх думала
З невісткою жила дружно, була їй за матір, створюючи в домі атмосферу добра і злагоди. Разом берегли звичаї і віру: «Їхня хата, ще прадідівська, з сволоками в старовинних знаках, різьблених і свічами палених, була завжди біла. Харитина Григорівна і невістка так порались, так гляділи, щоб зберегти добрий вигляд зокола і всередині». Хоч і бідні, але одяг охайний, чистий: бабуся «у чорному; просторно і рівно держиться одежа після прасування. Хустка біла, далеко вперед нависла…»
Але головне те, що Харитина Григорівна серцем і душею
Дарія Олександрівна така ж тиха, спокійна, так же намагається не впускати до серця злобу й роздратування. Усю душу віддає сім’ї, дітям. Їй хочеться, щоб сини і донька не піддавалися чужому впливові, вміли розрізняти добро і зло. Мати користується давньою, віками вивіреною народною педагогікою, яка підказує, коли дитину полаяти, а коли й похвалити: «В неї сумнів: чи не розлінується доня ще раз і дужче, ніж попереду, коли похвалити? Хай старається без нагороди. Але – чи гаразд отак проминути доньчин знак? То ж від пошани до мами».
Діти глибоко шанують старших, бояться завдати їм прикрощів, переймаються їхніми турботами, намагаються допомогти. Оленка ще маленька, але переживає свою невдачу в навчанні, старається виправитися, щоб принести радість матері. «Потім старалося і принесло найкращі оцінки. Раділо за маму, якій неодмінно треба бачити гарні знаки в зошиті. Видно, так і не тямило до кінця, чому – треба». Стійко, без скарг, переносить дівчинка голод, щоб не засмучувати батьків. І згасає безневинна душа страшним докором несправедливій, жорстокій системі…
Дарія Олександрівна продовжує боротися за життя сина, тепер уже єдиного. Ще й раніше вона, собі майже нічого не залишаючи, якимсь чудом тримаючись, старалася нагодувати дітей. Коли ж вирушила на розшуки Андрійка, не витримала, впала і померла від надмірного виснаження, тримаючи в руках дорогу для неї річ – доньчин зошит. І в цей момент вона була прекрасна, мучениця і праведниця. «Риси обличчя, блідого, мов хліб, що лежав на темному рукаві, такі строгі і гарні, при всій жахливій худорлявості, мов вирізьблені в світлому камені».
Невимовний жаль огортає нас, коли ми читаємо про те, скільки світлих і добрих душ загублено. Така трагедія не повинна повторитися. Роман В. Барки є пересторогою поколінню, яке вчилося по підчищеній, відкоригованій історії та літературі і не знає гіркої правди.
Схожі твори:
- Проблема молоді в романі «Жовтий князь» Молодь – майбутнє нації. Ідеологи тоталітарного режиму добре це розуміли і почали її обробку відповідно до своїх потреб. У романі В. Барки ми читаємо, що в школі дітей вчать сміятися з віри і церкви, навіть зі своїх темних та «забобонних» батьків. Комсомольців посилали для руйнування храмів. «Наближається комісія, і з нею комсомольці, яких люди знають […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір не тільки про страшний голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація. Для нашого народу церква завжди була святим місцем, а священик – батьком, порадником, заступником. У селі Кленоточі була давня церква, що простояла багато віків, “…кажуть, будована […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом «Жовтий князь») Роман Василя Барки «Жовтий князь» одним з перших розповів людству про жахливу трагедію штучного голодомору, влаштованого сталінською тоталітарною системою на українській землі. Починається твір описом недільного ранку, коли родина Катранників разом з діточками збиралася піти до церкви. Але замість цього чоловікові довелося йти на агітзбори, де промовець із столиці чітко й суворо сказав, що «треба […]...
- Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних […]...
- Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Твір на тему: Образ жінки-Берегині у творчості А. Малишка Жінка-берегиня… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яке воно величне, неповторне у своїй мальовничій красі! Наш народ проніс вогонь любові до неї через жорстокі битви з татаро-монгольськими полчищами, криваві бої зі шляхетською Польщею, свавілля царського самодержавства. Отже, настав час відродження, зростання, воскресіння з вічності. Лише любляче серце жінки-матері залікує рани битв, образ, принижень, Життя, […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року у романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом «Жовтий князь») Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки «Жовтий князь». Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ (1908-2004) Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
- На хресті голодомору (за романом «Жовтий князь») У романі «Жовтий князь» Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н а власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав […]...
- Роман «Жовтий князь» – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні «активісти» в 1933-му вигрібали із селянських хат усе […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Голодомор 1932-1933 років… Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки “Жовтий князь”. Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман. Трагедія сім’ї Катранників у тому, що вони жили за часів сталінської тоталітарної системи, […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля щастя людей. Саме у наші часи побачили світ заборонені книжки, які глибоко […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені). 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї (За романом В. Барки “Жовтий князь”) В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” (твір-мініатюра) Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки (переслідування владою СРСР), показати нам, нащадкам, Василь Барка. На […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Трагедія роду Половців у романі Юрія Яновського “Вершники” Коли Юрій Яновський читав книжку і хотів її оцінити, він питав себе: “Чи взяв би ти її в далеку путь… чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості?” У словах цих не тільки естетична програма письменника. Це – девіз його життя! Ю Яновський належить до покоління тих письменників, які відкривали […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського “Вершники” Юрія Яновського стали визначним явищем в літературі 20 століття. У цьому невеликому за обсягом творі, що складається з восьми сюжетно завершених новел, подається широка картина громадянської війни в Україні, коли лютували шаблі, січі були запеклі й нещадні, воля билася з неволею, правда з кривдою. Український народ знищував сам себе під прапорами класових протистоянь. Гинули […]...
- Трагедія жінки у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” У статті “Жіноча неволя в руських піснях народних” великий український письменник і громадський діяч І. Я. Франко писав: “Заборонена любов найсильніша… Для жінки все міститься в тій любові, поза нею вона нічого не бачить: ні дому, ні мужа, ні про чого світу. Задля своєї любові вона рішається на найбільшу жертву, яку тільки може принести женщина […]...
- Твір на тему: Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Доля українки завжди була тернистим шляхом, скрутним, нелегким. Стійка і мужня, а водночас тендітна та лагідна, ця жінка змушена власними руками створити відчуття затишку в домі, ростити дітей. Господарювати, робити, щоб забезпечити родину. А якщо врахувати безліч тяжких років, що випали Україні, горя і бід, які вистраждав український народ, то її взагалі можна назвати героїнею. […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники’ Юрія Яновського Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “…я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни…, вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу увагу на мову, гідну, на мій погляд, розповісти про героїв”. […]...
- Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє […]...
- Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її […]...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що написав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити. У романі “Вершники” порушено багато проблем: трагедія роду і народу, розпад родини заради ідеї, […]...
- Світ чоловіка і жінки у романі Панаса Мирного “Повія” Роман Панаса Мирного “Повія” – твір величезної художньої вартості, один із найкращих соціально-психологічних романів української літератури XІX ст. В українській літературі, особливо в усній народній творчості, яка завжди була зразком для письменника, інтимні зв’язки зображувалися стримано, високоморально. Водночас необхідно було довести, що поява на Україні такого ганебного явища, як розпуста, більшою мірою була зумовлена соціальними […]...