Заборони в казці
Заборони – дуже важливий і дуже цікавий культурно-історичний елемент. З того, що забороняється, можна визначити епоху, і її характер. Усі заборони в казці можна систематично вивчити.
Цілковитою системи я – не дам, але вихоплю деякі особливо показові випадки. Вигляд заборони – не виходити з дому, сидіти за гратами – одне з найстародавніших і основних. Ми не тут інших напрямів заборон, які мають такою складною передісторії. З них – з мотивом заборонного прикомірка – ми зустрінемося нижче.
Порушення заборони наводить, іноді
Буд. Порушенням заборони викликається початкова біда. Біда надалі викликає протидія, і вже цим наводиться в рух увесь перебіг дії казки. Отже, початкова біда є основний елемент зав’язки.
Для цієї функції (заборона реклами та порушення) є спеціальні персонажі: змій, яга, невірні слуги, тварини, злодії тощо.
Там, коли порушується заборона, можуть з’явитися блискавично, невідомо звідки (“звідкись”). Варто, наприклад, царевнам всупереч забороні вийшла у сад погуляти, як налітає змій і несе їх. Але вже поява антагоніста може статися інакше. З’явившись, обдуривши свою жертву, антагоніст завдає їй який-небудь шкода.
Форми цього лиха, цього шкоди надзвичайно різноманітні: Найчастіше яка трапляється форма біди – викрадення. Змій викрадає царівну або доньку селянина, відьма викрадає Ивашечку. При ускладненні ходу дії, як його, сутнісно, спочатку, брати викрадають наречену чи видобуток героя або його чарівні кошти. Жар-птиця краде золоті яблука, генерал викрадає меч короля тощо. буд.
Цікаво, що трапляються випадки, які логічно уявити не можуть собою викрадення, але викликають той самий хід дії, як і викрадення. Служниця осліплює свою пані і кладе її очі собі до кишені. Згодом очі добуваються і ставляться цього разу місце.
Сутність викрадення людини зводиться до разлучению, до зникнення, і це зникнення може відбуватися у різний спосіб, як викраденням. Приміром, в казці про царевне-лягушке царевич, порушуючи заборона, спалює жаб’ячий кожух його дружини, і її зникає від цього назавжди, летить. Ефект цілком той самий, коли б її хтось викрав. Вона від цього летить зі словом: “Прощавай, шукай за очі в тридесятому царстві”.
Форми початковій, “завязочной” біди дуже різноманітні, і немає можливості їх перерахувати: вигнання з дому, підміна, вбивство чи загроза його, околдование, вампіризм – деякі форму цієї початковій біди.
Схожі твори:
- Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших […]...
- Недостача Проте чи все чарівні казки розпочинаються з біди. Іноді біді відповідає якась ситуація, коли він чогось бракує, бракує. Ефект виходить хоча б, що й за викраденні. Герой, наприклад, вирушає шукати собі наречену. У цьому шляху це може чекати таку ж пригоди, коли б він пішов за викраденої царівною. Викраденим предметів відповідають будь-які дивини чи чарівні […]...
- Зміни у ставленні до казці Перелом у ставленні до казці настає аж наприкінці XVІІ століття і віднаходить своє розвиток в XVІІІ веке60. Реформи Петра, вступ Росії у число великих європейських держав, розвиток міждержавних культурних зв’язків із Європою, створення великої промисловості – усе це призводить до крахові старого феодально-патриархального способу життя на Русі. Церковна культура починає втрачати свій вплив і значення, […]...
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони […]...
- Перемога над хитрістю у казці І. Франка “Фарбований Лис” Казка І. Франка “Фарбований Лис” розповідає нам про Лиса Микиту й інших мешканців лісу. В ній змальовано життя тварин, але тварини в ній зображені дуже схожими на людей. Вони вміють говорити, здатні мати людські почуття, робити певні вчинки тощо. Тому вже з перших рядків ми розуміємо, що сенс цієї казки не тільки в зображенні певної […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на […]...
- Змагання правди і кривди в казці “Правда і кривда” Я люблю читати українські народні казки. В багатьох із них розповідається про добро та зло. Одна з таких казок – це казка “Правда та кривда”. В ній дядько вирішив довести своєму племіннику, що краще жити неправдою. Вони запитали заробітчанина, пана та попа, як “тепереньки лучче жити”: чи правдою, чи кривдою? Усі ці люди вибрали кривду, […]...
- Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фарбований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
- Розвиток поглядів на казці в XVІІІ і на початку ХІХ століття Історія вивчення казки викладалася у російській науці неодноразово. У працях А. М. Пипіна, М. М. Сперанського, З. У. Савченка, Ю. М. Соколова та інших історія вивчення казки викладається за напрямами та його представникам. Це дає можливість, не повторюючи вже сказаного, сконцентрувати виклад нашої науки навколо окремих центральних проблем. Кожна епоха, кожне протягом десятиліть і окремі […]...
- Маленький принц твір по казці Багато хто проживають життя, так і не насмілившись реалізувати свою дитячу мрію. Більшість що марили, літаками стають просто колекціонерами їхніх моделей, а Екзюпері став льотчиком. Маючи сильний характер, Антуан завжди йшов назустріч небезпекам. Робив він це не із хвастощів, а по велінню серця В Екзюпері мені імпонує й те, що він жив не тільки для […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, і літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився. […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити […]...
- Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Вони не кидають товаришів […]...
- Образ Герди в казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для міні такою казкою стала “Снігова королева” Г. К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка прикрутила мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Смороду не кидають […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” У більшості казок розкривається тема боротьби добра і зла. Але кожен автор розкриває цю тему під новим кутом зору. Самуїл Маршак у своїй казці “Дванадцять місяців” ставить на передній план дуже важкі і водночас цікаві запитання: чи є покірність складовою доброти? Чи може тверда і незламна людина бути доброю? Чи може покірлива людина збільшувати зло […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне […]...
- Образ Герди в казці Андерсена “Сніжна королева” Дівчинки бувають різні: є капризухи, є бовтанки, є ябеди й вредини. Але, на щастя, зустрічаються й такі, як маленька героїня казки X. К. Андерсена “Сніжна королева”. Герда – надійна й вірна подруга. Вона навіть не підозрює про жахливі чарівні осколки, що потрапили в око й у серце її названого брата Кая, і проте, коли він […]...
- Тема твору: Чарівництво в казці “Сніжна королева” Як би мені хотілося виявитися в теперішній чарівній казці! Знайти здатність перетворюватися в птахів і тварин, навчитися користуватися живою й мертвою водою, одержати подарунок від могутнього чарівника… Або відправитися в шлях, повний пригод, на пошуки зачарованого друга, як це зробила Герда із чарівної казки X. К. Андерсена. Однак у цій казці потрібно бути напоготові, адже […]...
- Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного суспільства, де праця і нагорода за неї розподілені всупереч […]...
- Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує […]...
- Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили […]...
- Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка […]...
- Віра у силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Олександра Гріна “Пурпурові вітрила” Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри […]...
- Гротескові персонажі у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес…” Німецький письменник-романтик Ернест Теодор Амадей Гофман назвав свою казку про Крихітку Цахеса “невибагливим жартом, легко начерканим задля ско – роминущого розважання”. Та читачі усього світу “розважаються”, із цікавістю читаючи. її уже два століття! Коли починаєш читати казки Гофмана, навіть і не здогадуєшся, що зіткнешся з іронічним зображенням героїв. Іронія звучить в авторській мові Гофмана, який […]...
- Треба зберегти світ людства у казці-притчі “Маленький принц” Епіграф: Треба зберегти цей світ для тих, хто ще тільки народився, треба захистити цей світ від сваволі, дурості, пожежі. Анатолій Маркуша, російський журналіст XX ст. У книзі “П’ять образів Сент-Екзюпері” біограф письменника Жорж Пелісьє писав: “…Антуан. котрий ніжно любив цю свою книжку, був невдоволений у ній одним: “тут забагато планет”, казав він, інакше кажучи, він […]...
- Містичне у повісті-казці Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Відомий німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман написав багато оповідань і повістей, в яких фантастичне поєднується з реальністю настільки міцно, що складно визначити межу. Фантастичне у творах Гофмана настільки притягує і зачаровує, що починаєш сприймати розказане, як реально існуюче. Одним із таких творів є повість-казка “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”. Письменник […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий і викликає роздуми над багатьма вічними проблемами. Але […]...
- Дитяче сприйняття світу у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Дитяче сприйняття світу у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” “Маленький принц” – зворушлива, сповнена тонкого ліризму казка, яку одразу ж полюбили дорослі і діти. Маленьких читачів вона захоплює цікавим сюжетом, незвичайними пригодами, що відбуваються з чарівним хлопчиком-принцом. Дорослим подобається філософський зміст, що змушує замислитись над важливими питаннями життя і людських стосунків, над такими вічними […]...
- Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному […]...
- Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи […]...
- Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
- Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в […]...
- Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна. Ось як все […]...
- Світ потворного і прекрасного у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Е. Гофман – видатний прозаїк німецького романтизму. Його дотепні, химерні за змістом новели і казки, дивовижні перипетії в долі його героїв, приголомшливі переходи від реальності до фантастики відбивають збентеження і розгубленість романтичного письменника перед оточуючим світом і разом з тим трагедію великого художника, який задихається в тяжкій атмосфері феодально-міщанської Німеччини в сумну пору наполеонівської реакції. […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” (уривок “Ранок у лісі”) Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини […]...
- Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого […]...