Як виявив себе козацький дух нашого народу в інших історичних умовах

Схожі твори:

1. Герой нашого часу – роман М. Ю. Лєрмонтова про трагедію неабиякої особистості в умовах “залізного” століття Мета уроку: 1.Познайомити з історичною обстановкою й умовами, у яких замислювався й створювався роман 2. Показати трагедію покоління 30-х років XІXвека, ” епохи безвременья” 3. Розкрити тему, ідею й зміст заголовка роману М. Ю. Лєрмонтова, показати зв’язок роману з літературною традицією 4.Виховувати в учнів повага до історії Батьківщини, до діянь попередніх поколінь Тип уроку: Лекція […]...
2. Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
3. Образ Печорина в сприйнятті інших героїв роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Суперечливість образа головного героя. 2. Навідні запитання Максима Максимича. 3. Жаль і щиросердечні тривоги. 4. Нерозв’язні життєві питання Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель У назві твору поставлена дуже цікава проблема: як сприймають Печорина інші герої роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”. Цікаве таке питання й тим, що […]...
4. Історія нашого народу – це не лише історія слова Не можна не погодитися з думкою видатного педагога К. Ушинського про роль мови, рідного слова у житті людини. Справді, у кожному слові, як у дзеркалі, відображається цілий всесвіт, конденсується минуле, сучасне і майбутнє народу – творця мови та водночас її носія. Тому слушно, мабуть, говорити про генетичну закодовзність мови та людини, про їхню надзвичайно тісну […]...
5. “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев) Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. […]...
6. Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу? Про життя людей у різні часи і епохи ми дізнаємося з різних джерел: літописів, археологічних розкопок, пісень, літературних творів, історичних документів. Історичні пісні, вивчені в шостому класі, збагатили мої знання про мужніх воїнів нашого народу. Особливо запам’ятався мені образ Байди. Я багато знав про мужність козаків у боротьбі з турками та татарами. А прочитавши «Пісню […]...
7. Козацький дуб. Твір-розповідь Улітку ми всією сім’єю побували на Запорожжі, в заповіднику Верхня Хортиця. Багато чого цікавого про часи козацької слави дізналися ми в музеї. Та найбільше мене вразив величезний старий дуб, який було дбайливо огороджено. Певно, про жодне з дерев в Україні не складено стільки легенд, як про дуб, що у Верхній Хортиці. І не тільки через […]...
8. Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого на­роду, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точи­лися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія вті­лена в легендах […]...
9. Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді […]...
10. Історичні народні пісні – пам’ять нашого народу На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні – тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні – перлини в діадемі народнопісен­ної творчості. “Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” – це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно […]...
11. Історичні пісні – духовний скарб нашого народу Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине; … От де, люди, наша слава, Слава України. У цих Шевченкових рядках дуже влучно охарактеризовано значення українських народних пісень, зокрема історичного жанру. Вони насправді невмирущі, ці найбільші духовні скарби, з яких постає краса і велич рідного народу. Історичні пісні – це епічні твори про події далекого минулого, […]...
12. “Слово про Ігорів похід” – велична пам’ятка генію нашого народу Світова література знає небагато таких творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам’яток належить безсмертне “Слово о полку Ігоревім” – героїчний, сповнений палкої любові до вітчизни, до свого народу твір. “Слово” не розповідає про всі подробиці походу і поразки […]...
13. “Повість минулих літ” найдавніший літопис нашого народу На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” – величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються […]...
14. Україна в історичних романах Ю. Мушкетика І. Ю. Мушкетик – видатний прозаїк сучасності (велична пошана до рідного краю, роздуми про Україну, захопленість українською історією). ІІ. Творчі пошуки в історичній тематиці. 1. Трактування минулого України під контролем комуністичної партії (перша повість “Палій” (1954): Мазепа – зрадник, Палій – патріот і герой; згодом автор сыса переоцінка твору; історична правда: прагнення Мазепи визволити Україну […]...
15. Традиції нашого народу: Святвечір У нашому селі звикли ретельно готуватися до Різдвяних свят і до Свят-вечіра. Прибирають у хаті, заготовляють корм худобі на три дні, стараються повернути всі борги і забути всі кривди. На Святвечір не прийнято лаятися, сперечатися, карати дітей і живність, бо цього вечора худоба може заговорити людською мовою і поскаржитися Христові на поганого господаря. У батьківській […]...
16. У них мудрість нашого народу (за прислів’ями та приказками) Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі – в Україні. Тут жили наші пращури, тут корінь українського роду. Особливо Україна славила­ся талановитими людьми, родючими землями і співучою мовою. А ще вона має скарбницю народної творчості, до якої входять народні пісні, казки, прислів’я, приказки. Народні прислів’я та приказки вражають нас своєю мудрістю, влучністю, […]...
17. Українська хата – це колиска нашого народу Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: «… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для […]...
18. “І. Франно – це розум і серце нашого народу” (М. Рильсьний) І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. (Залишив величезну літературну спадщину – поетичні, прозові, драматичні твори, літературознавчі, історико-економічні та філософські праці. Йому на­лежить велика кількість праць українською, польською та іншими мовами. Був перекладачем із чеської, французької та інших мов.) Іі. Творчий шлях письменника. (Закінчив початкову школу, вступив до монас­тирської школи […]...
19. І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. (Залишив величезну літературну спадщину – поетичні, прозові, драматичні твори, літературознавчі, історико-економічні та філософські праці. Йому належить велика кількість праць українською, польською та іншими мовами. Виступав перекладачем з чеської, французької та інших мов.) […]...
20. Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих […]...
21. Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. […]...
22. Українська пісня – поетична біографія нашого народу Тихий липневий вечір огорнув місто. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі й таємниче повис золотий серп місяця. Я виходжу в наш сад, вдихаю медвяні пахощі липи, а на серці так урочисто, бентежно… Несподівано чую здалека: Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе… Це дівчата співають народну пісню, її так бракувало мені в […]...
23. Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXІ століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
24. Колорит давніх історичних подій у творчості Генріка Сенкевича Відомий польский письменник Генрік Сенкевич посідає чільне місце серед класиків польскої літератури XIX ст. Читачам відомі романи Сенкевича «Вогнем і мечем» (1884), «Потопи (1886), «Пан Володийовський» (1888) – частини трилогії, де змальовано найдраматичніші сторінки польскої історії 40-70-х років XVІІ сторіччя. У романі «Вогнем і мечем» зображується визвольна боротьба українського народу за свою незалежність. Тут замовчуються […]...
25. Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, […]...
26. Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті “гуси-лебеді” […]...
27. Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось […]...
28. Сюжети історичних романів В. Пікуля Мені здається, російські люди з особливою зворушливістю й любов’ю ставляться до всього, що пов’язане з історією нашої країни. Напевно, це тому, що ми ще порівняно молоді нації й всі історичні події як би не дуже віддалені від нас часом. Наша пам’ять про їх свіжа, і ми немов представляємо себе учасниками яскравих подій рідної історії. Велике […]...
29. Усяка нація може і повинна вчитися в інших Ці слова К. Маркса особливо актуальні в XXІ столітті, коли меж для інформації, культури, науки і технологій не існує. Створюються різні об’єднання країн: СНД, Європейський Союз, країни Тихоокеанського регіону, країни Балтії, країни Чорноморського басейну і т. п. Для економічного і культурного співробітництва, для взаємодопомоги з багатьох питань. Для того, щоб учитися в інших. Тарас Шевченко […]...
30. Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На […]...
31. Щастя відчути себе людиною. Твір за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон”, мабуть, найвідоміша і найпопулярніша з творів Бернарда Шоу. У назві п’єси впізнаємо ідею античного міфу про скульптора на ім’я Пігмаліон, який закохався у вирізьблену ним з мармуру жінку й попросив богів оживити її. Афродіта, як відомо, зглянулася над закоханим, і Галатея, так звали статую, стала його дружиною. Але ця наїва у Шоу швидше […]...
32. Для людини, яка себе поважає, честь і гідність – найважливіші якості Михайло Драгоманов ще в юності був переконаний, що не можна принижувати інших, навіть дітей. І вважав за обов’язок втрутитися, коли ображали малого гімназиста. Михайлові загрожувало виключення з гімназії. Викликали батька і запропонували висікти хлопця різками, щоб це була наука для всіх. Батько, хоч йому було дуже гірко й тяжко, не став робити синові ганьби. Адже […]...
33. Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості чи історичних творах Недалеко від міста Чигирина над річкою Тясмином притулився Суботів – хутір Хмельницьких. Заснував його Богданів батько. У ті часи Чигиринщина була на краю хрещеного світу. Далі простелялися дикі степи. Там ходили табунами дикі коні, сагайдаки, тури, а ближче до моря випасали овець і коней волохи, турки, татари. На дніпрових островах була Січ Запорозька, куди прямували […]...
34. Суворе випробування людського характеру в умовах війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Кажуть, що назва твору, наче зернятко, містить весь наступний текст: його тему, ідею, систему образів. Не будемо дискутувати на цю тему, а подивимось, що значить слова “судьба”, бо хоч і перекладається “доля”, а все ж не те. Словник Даля тлумачить так: “судьба ж 1) суд, судилище, расправа; 2) участь, жребий, доля, рок, часть, счастье, предопределенье, […]...
35. Приреченість поета на самотність в умовах вищого світу Шкільний твір по російській літературі за творчістю М. Ю. Лєрмонтова. Поети XX століття сприймали і зараз сприймають М. Ю Лєрмонтова як свого сучасника, хоча прожив він усього лише 27 років. Задуми його не здійснювалися, брутальні чутки вперто гримувала його то в похмурого скептика, то. в невгамовного гусара. І кожний з поетів знаходив у Лєрмонтові близький […]...
36. Приреченість поета на самотність в умовах вищого світу (за творчістю М. Ю. Лєрмонтова) Ще з дитинства М. Лєрмонтова оточували різноманітні суперечності, а це призводило до трагічних негараздів у житті. У легендах про Пугачова, піснях про Стеньку Разіна, у красі Кавказьких гір до Лєрмонтова приходить мрія про волю. А натомість він бачить у маєтку матері принижених кріпаків і сповнюється жахом, крикнувши: “Бабуньо! Хіба ж можна бити людей?! Я забороняю!” […]...
37. Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
38. Приреченість поета на самотність в умовах вищого світу (за творчістю Лермонтова) Ще з дитинства М.Лермонтова оточували різноманітні суперечності, а це призводило до трагічних негараздів у житті. У легендах про Пугачова, піснях про Стеньку Разіна, у красі Кавказьких гір до Лермонтова приходить мрія про волю. А натомість він бачить у мастку матері приниженнх кріпаків і сповнюється жахом, крикнувши: «Бабуньо! Хіба ж можна бити людей?! Я забороняю!» Читання […]...
39. Мова – основа духовного життя народу Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не […]...
40. Роман “Марія’ розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи 1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі “Марія”, присвятивши твір “матерям, які загинули голодною […]...