Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”)

Схожі твори:

1. Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці “Ведмежий суд” Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників, суддів, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Байкар викриває свавілля суддів, які вершать суд “по-своєму”. Їм не важливо, чи винний підсудний, чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільства. Адже оскаржити несправедливий вирок він не […]...
2. Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки «Пшениця», де показано, що «найкраще зерно» йде на дно, «полова ж навісна пливе собі […]...
3. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
4. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба […]...
5. Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення […]...
6. Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
7. Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна […]...
8. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла […]...
9. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася […]...
10. Сваволя чиновників у банках Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в […]...
11. Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє життя надзвичайних відкриттів, але їх люблять і […]...
12. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
13. Викриття несправедливого судочинства в байці «Щука» «Українським Криловим» називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка «Щука» – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати «катюгу». Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
14. Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці “Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці – ні духовної, ні тілесної. Вона відчуває обов’язки життя не дійсним, а страдницьким чином”. Такої думки про слабку половину роду людського дотримувався німецький філософ Артур Шопенгауер. Яка ж за своєю природою українська жінка? Чи відповідає цьому взірцеві? До змалювання образу жінки […]...
15. Втілення в образі витязя Яноша найкращих чеснот народу Великий угорський поет Ш. Петефі (1823-1849) народився в сім’ї бідного дворянина, а мати його була звичайна наймичка. Незважаючи на бідність, батьки мріяли дати синові гарну освіту. Шандор вивчав угорську, німецьку та латинську мови, з захопленням читав угорських та зарубіжних письменників, мріяв про літературну творчість і театр. Та на жаль, коли батько остаточно зубожів, для Щ. […]...
16. Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках Я полюбив казки з раннього дитинства, коли ще не вмів читати, а вмів тільки слухати. Казки дуже повчальні. Світ казок зачаровує, в казках добро завжди перемагає зло. Не дарма люди з давніх часів мріяли про справедливість і щастя, а мрію втілювали у казку. Ось чому в усіх казках добрий кінець. У казках можливо все! Взяти […]...
17. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
18. Легенди про Робіна Гуда – втілення мрій англійського народу про захисника від несправедливості Бедняки и бедолаги, презирая жизнь слуги, И бездомные бродяги, у кого одни долги, Все, кто загнан, неприкаян, в этот вольный лес бегут, Потому что здесь хозяин – славный парень Робин Гуд! В. Висоцький Напевне, кожен народ має у своїй фольклорній спадщині цілу низку героїв, які були захисниками скривджених, пригноблених, поневолених. Усі ці твори мали багато […]...
19. Ганна Розсоха як втілення кращих рис трудового народу (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) У світі прийнятною є думка, що жінки – це слабка половина людства, що вони потребують сильного чоловічого плеча, опори і підтримки. І ця думка продовжує підтримуватись і сьогодні, коли жінки вже безліч разів довели свою силу, як фізичну, так і духовну, свою велику силу волі, свою терплячість, вміння долати перешкоди, боротися за своє щастя, не […]...
20. Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами (“Рамаяна”) Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами (“Рамаяна”) Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” (“Діяння Рами”) була створена понад дві тисячі років тому, вона розповідає історію життя земної людини, в образі якої втілився сам Бог Вішну. Він з’явився у цей світ для того, щоб перемогти Равану і втілення зла на землі. […]...
21. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
22. Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) І. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). ІІ. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
23. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий […]...
24. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже […]...
25. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Ліна Костенко Українська народна пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несе радість і смуток, чарує людську душу, дає її силу і натхнення. Пориньмо в сиві віки, доторкнімося серцем до золотих ключів людського генія – […]...
26. Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату заходить найстарший чоловік з житнім снопом, […]...
27. Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з […]...
28. Нащо в народу без вагань грабувати те, що до тепер було його моральною опорою На початку 90-х років О. Кобилянська підійшла до розуміння економічної основи класової нерівності в буржуазному суспільстві. Так, один іа персонажів “Царівни” каже, що буржуазне суспільство – це такий спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоб працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне” (І, 156). Письменниця висловлювала […]...
29. Утвердження безсмертя народу та його пісні у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVІІ століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів […]...
30. Сила народу в його душі (за оповіданням Антіна Лотоцького “Михайло-семиліток”) Вивчаючи оповідання “Михайло-семиліток” Антіна Лотоцького, я дійшов ви­сновку, що цей твір і сьогодні є цікавим і сучасним. У ньому автор уміло описує минуле, добу Київської Русі. Це були саме ті часи, коли від єдності народу, сили ного духу залежало існування цілої держави. Душу народу Антін Лотоцький описує через образ Михайла-семилітка – сина князя Володимира. Цей […]...
31. Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе […]...
32. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу Певний, хто народився на Україні чув пісню «Ой не ходи Грицю», і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково […]...
33. Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Максим Рильський – один з найвизначніших поетів України ХХ століття, що зі своїм оригінальним баченням і відтворенням світу увійшов в історію української літератури як поет-класик, творець цінностей, що не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Важко, мабуть, […]...
34. Твір роздум на тему Втілення в народній драмі мудрості українского народу Нам, сучасним людям, важко уявити свій вихідний день чи свято без телевізора, магнітофона та іншої побутової техніки. А в наших предків усього цього не було. Проте вони не сумували, вміли себе розважати. І хай їхні ігри здаються нам тепер, дещо наївними, але ж скільки в них краси, мудрості, вигадки, таланту! Вони оповиті легендами сивої давнини, […]...
35. Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на […]...
36. Твір на тему: “Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу” Літературознавець Володимир Базилевський, характеризуючи творчість видатної української поетеси Ліни Костенко, зазначав: “Це більше, ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти і глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі”. Усе сказане повною мірою стосується роману у віршах “Маруся Чурай”, що здобув воістину всенародне визнання, став надбанням української поезії. […]...
37. Переяславська Рада з погляду офіційних живописців Суперечка за булаву – смерть Богдана Хмельницького в липні 1657 року поставила молоду українську державу в складне становище. перед смертю гетьман призначив своїм спадкоємцем молодшого сина юрія. опікуном же при неповнолітньому сині Хмельницького козацька старшина призначила генерального писаря Запорізького війська івана виговського, після смерті батька шістнадцятирічний юрій усього місяць володів гетьманською булавою, він не мав […]...
38. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка […]...
39. Відображення в поемі Данте “Божественна комедія’ нового гуманістичного погляду на людину та її цінності Вершиною творчості Данте є “Божественна комедія”. Поема написана як мандрівка поета загробним світом. Провідником Данте в цій подорожі є поет, автор “Енеїди”, Вергілій. У творі це символ розуму, що направляє людей до земного щастя. Вергілій пояснює автору все, що бачить. Данте спускається з ним до Пекла, потім піднімається на гору Чистилища, очищається від гріхів і […]...
40. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...