Від журби до радості один крок, або Як написати твір за творчістю Олександра Олеся

Олександр Олесь – це псевдонім Олександра Івановича Кандиби, який дала поетові його наречена Віра Свадковська в далекому 1906 році… Відбувалося це на березі Чорного моря. Те ім’я, що мені дала Ти У дні, осяяні Тобою, У сні і вільне, і крилате Літа і в’ється наді мною. Його прийму я в свою душу… В кінці цього року ми будемо святкувати ювілей – 120 років з дня його народження. А побачив світ Олександр Олесь на Сумщині у м. Крига (нині Білопілля), був виходцем із славної родини хліборобів і чумаків. З материнських чудових пісень, з величної краси степової України, із дивовижних розповідей дідуся про часи козацтва, з поезій Шевченка народився Олесь як поет, як лірик. Вже в одинадцять років, втративши батька, хлопець відчув себе дорослим: на його плечі лягла турбота про родину – мати залишилась одна з трьома дітьми. Перша поетична збірка О. Олеся “З журбою радість обнялась” вийшла у Петербурзі у 1907 році. Цікаво, що після її виходу Леся Українка сказала, що вірші їй вже не слід писати, бо Олесь – кращий поет, ніж вона. Цей захоплюючий вислів поетеси означає, що з’явився новий талант, який підкорив усіх чарівністю та музичністю своїх віршів. Якщо ви їх читали, то зі мною погодитесь.

Хочу нагадати ще той факт, що у лютому 1919 року Олесь, виїхавши з дипломатичним паспортом до Угорщини, залишається назавжди за кордоном. Берлін, Відень, Прага – лише тимчасові для нього причали на життєвому морі. Але всі його думки, сподівання, прагнення назавжди залишаються з Україною. Душа розірвана, як рана… Бальзам далеко так, як сонце, А сонце, сонце, як і щастя, Там, там, лише в краю коханім. 25 років прожив О. Олесь на чужині і помер у 1944 році далеко від рідної України, далеко від тієї, яку так любив, якій присвятив стільки своїх поезій. Щоб нам написати твір за творчістю Олександра Олеся, знаєте, що треба зробити? Відкласти вбік усі справи, взяти його книжки і… читати, читати і насолоджуватись. Бо поезія О. Олеся – це справжній шедевр мистецтва, від якого, я гадаю, важко відірватися. І якщо ви не зрозуміли це, то...

моя вам порада – прочитайте ще раз. Але час братися до написання твору. Твір називатиметься “З журбою радість обнялась”. Давайте з’ясуємо, про що нам треба написати, які події використовувати.

По-перше. Назва підкреслює, що треба розглянути саме ліричні твори. По-друге. Необхідно відтворити тугу Олеся за Україною, його любов до рідної Батьківщини. По-третє. Вірші утверджують красу життя, прагнення до світла, до сонця. На цих трьох пунктах ми і зупинимося. В якому порядку ви будете їх розкривати – неважливо. Розглянемо інтимну лірику Олеся. Не забувайте, що іноді почуття ліричного героя не зовсім ідентичні з почуттями поета.

Починати треба, на мій погляд, з віршу “З журбою радість обнялась”. Це якраз наведе нас на тему, і ми побачимо, як у збірці (однойменній) сумні мотиви переплітаються з радісними. Зауважте, що для розкриття різноманітних настроїв Олесь використовує природу:

Сонце погасне, і ніч прилетить З чарами, сріблом, красою, Пісня кохання в гаю задзвенить, Нас зачаровує собою… (“Пташко! Будь рада…” )

Зверніть увагу на простоту й одночасно невимовну чарівність образів цього білого вірша, з якого не можна викинути ні слова. У своєму творі можете проаналізувати вірші “Чари ночі” і “Сміються, плачуть солов’ї”, в яких, на вашу думку, найповніше розкривається душа поета. Вірш “Айстри”написаний після поразки революції 1905 року, в яку Олесь дуже вірив. Йому було дуже боляче від загибелі борців за волю народу. Але цим віршем Олесь доводить, що втрачати віру не треба, треба жити задля щастя й волі. / вгледіли айстри, що жити дарма, – Схилились і вмерли… І тут, як на сміх, Засяяло сонце над трупами їх!.. Айстри – змістовний, символічний образ. Але найбільш, мабуть, вражають читача поезії, присвячені Україні. Наприклад, вірш “На чужині”. Це історія мук і сліз, “жалю по рідній стороні”. Адже автор був далеко від рідної землі і звідти тільки міг гадати, що з нею відбувається. Світова слава і визнання не принесли поетові душевного спокою, а життя на чужині не може бути повноцінним і радісним:

Життя минає, наче сон, У пущі серед лісу. вже чиясь страшна рука Береться за завісу. ( “Життя минає, наче сон” )

Хай ваш твір буде твором-роздумом. Роздумуйте, мисліть, висловлюйтеся.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...