В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози (зокрема, великих епічних жанрів – повістей та романів) є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Повість «Кайдашева
Хотілося б виділити в «Кайдашевій сім’ї» Івана Нечуя-Левицького серед інших один образ, бо, на мою думку, цей образ є значущим і символічним. Він втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю.
Повість «Князь Ієремія Вишневенький» переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити,
Повість «Кайдашева сім’я» – твір значно глибший, ніж просто весела розповідь про суцільну колотнечу, про хатні війни Кайдашів. Свого часу царська цензура, яка дуже пильнувала тоді, щоб до читача не потрапило нічого «зайвого», вилучила
Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький «кров’ю й нервами» був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно «наглядав», за життям земляків, його
Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї,
Повість «Кайдашева сім’я» – один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на
Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у
Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький «кров’ю і нервами» був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно «наглядав» за життям земляків, його
Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах