Україно моя! Бути вільній тобі навіки! (За творчістю українських поетів)
Україна… В ньому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривд і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни:
Я так її, я так люблю
Мою У країну убогу,
Що прокляну святого бога.
За неї душу погублю.
Народні співці вірили в побудову в Україні демократичного й гуманного суспільства. Вслухаймося, як клятвено й священно звучить цей нездоланний гімн народу, як
Ще не вмерла Україна,
І слава, і воля,
Ще нам, браття молодії,
Усміхнеться доля.
Народ України не може бути народом, поки не стане незалежним. Тому патріотична поезія потрібна, щоб оживляти людей духовно й підносити їх до висот. Вірші поетів-борців за кращу долю України були для народу вірним і надійним провідником на дорогах визвольних звершень. Саме тому навіть у часи заборони нашого слова піднімалися хвилі українського національного відродження, що ламали кригу тоталітарних морозів. Так, пост С. Яричевський закликає Україну
Вставай, Україно!
Ти довжна бо жить,
Щоб діло велике на світі робить!
Терпінням, премудра, світ правди новий
Усьому ти світу побіди відкрий!
Поет закликає до єдності всіх українців, дає надію на воскресіння України. Цей золотий гімн самостійної незалежної української держави звучить і нині. Звучить природно, щиро, як і натхненні заклики В. Сосюри:
Всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею.
Український народ, як і кожна людина, має право бути господарем у своєму домі, на своїй землі і самому вирішувати свою долю. Безмежна любов кожного громадянина до своєї України допоможе піднятися їй з колін і
Відродитись!
Схожі твори:
- Україно моя! Бути вільній тобі навіки! Україна… В цьому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривді і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого За неї […]...
- Образ України в творчості сучасних українських поетів Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє – лейтмотив творчості україн-ських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко. У творах Д. Павличка образ України насамперед асоціюється із рідним краєм – Гуцульщиною, до якої він звертається з глибокою повагою, патетикою: “Франківщино! Моя ти рідна […]...
- Пісенна творчість сучасних українських поетів Широко відомі і користуються популярністю пісні на тексти сучасних укра-їнських поетів. Серед них пісні-поезії на тексти М. Ткача (“Ясени”), М. Синга-ївського (“Чорнобривці”), Ліни Костенко (“Спомин”), Любові За-башти (“Ой вербиченько”). Народними піснями стали поезії В. Симоненка. Мало кому в Україні сьогодні не знані слова: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину”. Особливо […]...
- Пісенна творчість українських поетів та її значення в нашому житті Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, побутовому, інтимному житті українця упродовж цілих століть! У ній – його минуле, сучасне й майбутнє, його погляди, його світобачення і психологія. У ній найповніше виявилася душа українського народу, яка з піснею росте, розцвітає, в’яне і вмирає. У пісні найповніше виливається любов до рідного краю, до коханої, до […]...
- Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Квітки любові розквітають Єдиний раз, єдиний раз. О. Олесь Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше це почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Йому довелося пізнати нещасливе кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. […]...
- Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Мабуть найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, дзвінкоголосий спів пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з […]...
- Тема кохання у творчості українських поетів Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше не почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Часом, у нього було нероздільне кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. Згадуючи швачку Русиковську, натуршицю Пашу, Ганну Закревську, княжну Варвару Рєпніну, болісно стискалося серце. Не судилось! Трагічним було кохання Лесі Українки та […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Твір на тему: “Бодлер – це король поетів, справжній Бог” за творчістю Ш. Бодлера На усіх своїх портретах видатний французький поет Шарль Бодлер виглядає справжнім лицарем печального образу. Його зовнішності повністю відповідає і характер його творчості. Він заслужено вважається засновником французького поетичного символізму і духовним наставником декадансу європейської літератури кінця XIX століття. Декаданс, як літературний напрямок, виник у кінці XIX – на початку XX століття. У перекладі з французької […]...
- Державний гімн України Ще не вмерла Україна Ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії. Усміхнеться доля. Так клятвенно й священно звучить гімн нашого народу, так просто й мудро виражають слова Чубинського віру в щасливе майбутнє України. Саме ця пісняр пройшовши через імперські тюрми й катівні, сибірські морози й соловецькі концтабори, вийшла напередній край визвольного руху, удостоїлась бути […]...
- Ліричні почуття поетів (за творчістю Гейне та Лермонтова) Великий німецький поет Генріх Гейне змушений був тривалий час жити на чужині. Розлука з рідними і батьківщиною краяла серце поета, він сумував. Своє почуття туги поет, тонкий і проникливий лірик, виразив не через розповідь від першої особи, як це часто буває у ліричних віршах, а обрав для цього опосередковану форму, через образи самотнього кедра на […]...
- «Найбільша радість – бути поетом» (за творчістю Лорки) Тендітна людина із чистим смаглявим обличчям і привабливою усмішкою, він мав якусь дивовижну владу. Де б він не був – до нього йшли, наче до джерела в спекотний день. Усе навколо нього оживало і здавалося прекрасним. Як і в його віршах, в ньому все було гармонійним і прекрасним. До нього зверталися всі тільки по імені […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Симоненка) Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
- “Україно – ти моя молитва” Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий жагою любові до рідної України, він виповів свою любов до неї в палких рядках: Не шкодуй добра мені, людині, Щастя не жалій моїм літам – Все одно ті скарби по краплині Я тобі закохано віддам. Чуття отчої […]...
- Ув’язнена лірика поетів Харківщини (роздуми про творчість репресованих поетів) Нині нам відкрилась надзвичайно трагічна і водночас героїчна сторінка в нашій літературі. Ми можемо не ховаючись прочитати поетичні рядки сучасних поетів, які зазнали переслідувань, морального терору й політичних репресій. Ось імена ув’язнених поетів Харківщини: Василь Боровий, Володимир Пасічник, Віталій Поліщук, Володимир Свідзінський, Іван Світличний. Їх гнали за правду, ганьбили. Але вони не зреклися своїх ідеалів. […]...
- Моя країна Україно! Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, – це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього […]...
- Твір на тему: “Квітни, моя Україно” Всі народи, які складаються з звичайних людей, бажають своїй країні лише самого кращого, світлого і доброго. Ми, як жителі нашої прекрасної України, теж дуже часто мріємо, пускаємося в різні фантазії, намагаючись уявити собі, якою б могла бути наша країна, якби все йшло ідеальним чином. Хотілося б побажати нашій рідній Україні, щоб вона розквітала, цвіла і […]...
- “Все в тобі з’єдналося, злилося” (Про красу рідної мови) Багато сучасних учених стверджують, що українська мова – одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити “мовну красу”, коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних […]...
- Твір на тему: “Я живу у вільній країни Україні” Кожна людина хоче відчувати себе і бути повністю вільною, щоб повною мірою реалізовувати свої права, можливості і мати перед собою відкритий життєвий шлях, повний цікавих пригод і відкриттів. Ось тільки на шляху до свободи необхідне обов’язкове дотримання великої кількості різних умов. Ці умови різноманітні, але їх цілком можна розділити на головні і другорядні. Говорячи про […]...
- Навіки любов’ю поранений з творчісті В. Маяковського Одна з вічних тем у літературі – тема любові – проходить через всю творчість В. Маяковського. “Любов – це серце всього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не проявлятися у всім”, – уважав поет. Життя Маяковського з усіма її радостями й прикростями, болем, розпачем […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Рідна мова у творчості українських письменників Немає народу, байдужого до рідної мови. Мотиви звеличення рідного українського слова звучать у творах найвизначніших синів України. Поетичне слово закликало народ берегти мову, бо, як писав С. Воробкевич у вірші «Мово рідна», хто забуває рідне слово, «той у грудях не серденько, тілько камінь має». У кріпацькій поневоленій Україні лунало застереження Тараса Шевченка: Хто матір забуває, […]...
- На крилах лебедів материнства. Твір за творчістю В. А. Симонєнка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Ким бути, яким бути (твір-мініатюра) Одним із найважливіших питань, яке вирішують ті, хто стоїть на порозі самостійного життя, – ким бути і яким бути в цьому житті. Замислюючись над цим, я схиляюся до думки, що хочу оволодіти потрібною суспільству професією соціолога. З цією професією я можу оцінити ступінь розвитку суспільства, окремих його складових і висловити свою думку про шляхи його […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…” (за поезією В. Симоненка) Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика – особлива сторінка творчості митця. Вразливість його натури, щедрість і […]...
- “Навіки любов’ю поранений” Маяковський Одна з вічних тем у літературі – тема любові – проходить через всю творчість В. Маяковського. “Любов – це серце всього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не проявлятися у всім”, – вважав поет. Життя Маяковського з усіма його радостями і прикростями, болем, розпачем […]...
- Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра. (За творчістю Т. Шевченка) Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати… Т. Шевченко Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував про Батьківщину. Все своє життя він мріяв, щоб український народ […]...
- “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…” (за твором Т. Шевченка “Гамалія”) В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVІ століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці […]...
- Я мав би за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу Україна… Це слово кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо воно вміщує в собі усе, про що тільки може мріяти людина. Це – Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. Це наша рідна земля, наша ненька. її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей і розділяв із ними і […]...
- Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра “Бути чи не бути?” – питання, що за всіх часів стояло перед людьми: протистояти злу чи змиритися з ним? Намагатися змінити світ, у якому тріумфує несправедливість, чи спокійно жити в ньому? Але вперше так ясно та виразно він був сформульований великим Шекспіром у трагедії “Гамлет”. […]...
- «Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…» Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В.Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу «поезії безплідній, як толоці», прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, […]...
- Тема твору: Образ України в творчості сучасних поетів Тема твору: Образ України в творчості сучасних поетів Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Л. Костенко. Україна… І перед нами постають, відновлені в пам’яті, численні образи. “Україна, ти для мене диво”, – писав В. Симоненко у вірші “Україна”. Окреслюючи провідну тему української поезії, І. Калинець в задушливі роки застою писав: “Слова вітчизна і матіртакх близькі, […]...
- Тема Росії у творчості поетів Срібного століття Головне, що поєднувало творчість цих поетів і особливо залучає нашу увагу їхнім добуткам, це глибока любов до Батьківщини, до Россі й незмінна віра в її велике майбутнє. Різна доля названих поетів, що по-різному пережили трагічний період в історії Росії. Але кожному з них довелося випити із чаші страждань, що випали в той час на частку […]...
- Ув’язнена лірика поетів Харківщини Воно жило і в боротьбі, І в муках рабського терпіння, Та не зневірилось в собі – Моє трагічне покоління. / І. Гнатюк / Донедавна ми більше говорили про великий талант великих творців – письменників-класиків української літератури, про їхнє життя – боротьбу за краще майбутнє для народу України. А зараз нам відкрилась ще одна надзвичайно трагічна […]...
- Вчителько моя, я тобі уклоняюсь Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя – з великої літери. Я знаю, що кожен із нас за шкільний вік зустрічає чимало вчителів. Одні з повагою запам’ятовуються, від других пам’ять відвертається, треті пройшли немов стороною… Та ось одного разу увійде в клас Учитель – і в цю мить життя твоє назавжди зміниться, ти […]...