Твір на тему: “Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей”

Всі ми прекрасно знаємо, що далеко не одне добро панує в нашому світі. В ньому також і досить багато зла. Думається, кожен колись стикався з чимось злим. Їм можуть бути відверті злочинні дії, звичайна зрада або агресивна або недружня поведінка з чийогось боку. У той час як ми ставимося до зла з негативом, воно все одно буде продовжувати існувати. Чи можна в зв’язку з цим сказати, що зло являє собою нормальне і навіть природний стан людини? А що з цього приводу думають великі класичні письменники, наприклад, Федір Достоєвський у творі “Злочин

і покарання”?

Особисто я не хочу і не можу вірити у нормальність і природність зла на землі і в житті людини. Щоб переконатися в тому, що зло не є нормальним станом кожної людини, слід поглянути на цілий світ оптимістичніше. Наприклад, слід задуматися про те, як поводяться ті, хто в суспільстві вважається відверто злою людиною. Зокрема, головний герой твору “Злочин і кара” Родіон Розкольників. Всі ми прекрасно розуміємо, що для тодішнього суспільства Родіон був злісним злочинцем, бо він убив двох ні в чому не винних людей, щоб заволодіти їхнім майном – грошима. Проте Достоєвський впевнено показує нам всю

складність даної ситуації. Він розкриває перед нами внутрішній стан Розкольниківа, доводячи, що не одні лише злочинні думки були йому притаманні.

У Родіоні Розкольникові дійсно було багато доброго. По-перше, він придумав виправдання, щоб убити стару лихварку. Йому потрібно було виправдання, в той час як відверто зла людина ніколи не подумала би про таке. По-друге, він хотів витратити ці гроші не на себе і власні розвага. Навпаки, він вважав за необхідне віддати їх тим, хто їх потребує більше, ніж, як він вважав, вбита старенька. По-третє, Родіон мав совість. Саме це почуття не дозволило йому швидко забути про те, що він зробив. Совість мучила його, змушувала його боятися покарання, завдавала йому багато страждань і турбот. Саме тому не можна сказати, що для злочинця, яким суспільство вважало Розкольниківа, стан зла була абсолютно нормальним.

Втім, не варто занадто виправдовувати головного героя цього роману, автор теж цього не робить. Багато людей мають нестандартні переконання та ідеї, далеко не всі живуть заможно, багато також відчувають благі спонукання і могли б витратити крадені гроші на об’єктивне благо. От тільки вони не йдуть на злочини, а намагаються досягти результату законними діями і без порушення чужого інтересу. Тому зло не є нормальним станом, але його все ж варто засуджувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей”