Твір на тему “Воскресіння Київських храмів”
Прийняття християнства на Русі надало можливість нашому талановитому народові в повній мірі реалізувати свій невичерпний творчий
потенціал. Завдяки геніальності наших предків протягом багатьох віків рідна земля прикрашалась чудовими культовими пам’ятниками,
авторами яких здебільш були представники українського народу. Немов якимись дивовижними квітами усіяна вся наша країна перлинами
душі наших предків, що століттями милували око нашим співвітчизникам та на всі віка стали осередком народної моралі, духовної
культури
розташована та чи інша церква, бо кожний регіон має свої традиції і архітектурні особливості. Наша земля дуже багата святими місцями,
оскільки прояснений світом Христової Благодаті український народ створював унікальні святині на протязі багатьох віків. Вони з часом
прославляли його талановитість далеко за межами Російської імперії, до складу якої входили тоді українські землі.
До Жовтневої революції 1917 року будь-яке українське місто або село в якості головної прикраси мало церкву
приходом до влади більшовиків служителі церкви стали переслідуватися, а храми закривали, а то й руйнували. Більше сімдесяти років
церква та її споруди відчували негативне ставлення Радянського уряду, більшість храмів було закрито, зруйновано чи перетворено на
складські приміщення. Не минула ця доля і столичних духовних споруд.
Та в роки незалежності нашої держави українці отримали можливість не тільки відвідувати Київські храми, що уціліли в період Радянської
влади та жорстокої Великої Вітчизняної війні, але стали спроможними відновлювати пам’ятки архітектури. Духовний підйом нашого
народу сприяв залученню населення до святинь Києва та їх відтворенню – і тих, що добре збереглися, і тих, що зникли назавжди.
Завдяки цьому сьогодні ми маємо можливість прославляти славетне минуле наших предків та насолоджуватися чудовими зразками
національного зодчества.
В останні роки участь у відновленні храмів стала нормою життя наших співвітчизників, що без сумніву, є підтвердженням підвищення
духовного рівня сучасного суспільства. Прикладом тому можуть служити Успенський та Михайлівський собори в Києві, які нині
відновлюються з активною участю приватних осіб та комерційних структур.
Для справжніх українців назавжди залишилося в пам’яті ім’я талановитого будівничого Успенського собору Степана Ковніри, який у
той час знаходився у кріпацтві в Києво-Печерській лаврі. Його унікальний талант, закладений Богом в звичайного кріпака, реалізувався
не тільки при будівництві Успенського собору. Знайти роботу каменяра можна в багатьох будівлях української столиці. Але все ж
найголовніша пам’ятка, яку на довгі віки залишив після себе талановитий каменяр, це, звичайно ж, Успенський собор, який до нинішньої
реставрації перебудовувався лише в XVIII сторіччі. З участю Ковніри були також побудовані дзвіниця на Дальніх печерах, так звана
Ковнірівська, і палітурна майстерня у Києво-Печерській лаврі. У столиці ще відомі його Братський монастир, Кловський палац і Троїцька
церква Китаївської пустині.
Ще однією пам’яткою архітектури є найдревніший жіночий монастир – Флорівська обитель на Подолі, яка до Жовтневої революції 1917
року мала школу притулок для безбатченків та дітей із бідних сімей, а також найдешевший в Києві готель. Після революції обитель
зазнала значних пошкоджень, але в 1961 році була відновлена і стала одним із дев’яти існуючих на той час жіночих монастирів.
На протязі усій історії християнства в Україні, як і у всьому християнському світі, монастирі та церкви грали важливу роль не тільки в
релігійному, а й духовному, соціальному та культурному житті нашого народу. Тому сьогодні, у час відбудови нашої незалежної держави,
воскресіння київських храмів та відновлення монастирів та церков по всій території нашої країни має велике значення для нашого
суспільства и особисто для кожного з нас. Ніхто не заважає нам брати посильну участь у цій святій справі, тому ж треба мати лише щире
бажання та можливість, і вже через деякий час українська земля знову розквітне куполами православних храмів.