Твір на тему: “Вчинок, який я зробив в житті, про який я жалкую в сьогоденні і ніколи не зроблю в майбутньому”

Напевно, кожному з нас властиво робити вчинки, про які в подальшому ми починаємо шкодувати. Ідеальних людей, як і ідеальних вчинків, відповідно не буває. У своєму житті я здійснювала багато чого, про що зараз моторошно каюсь.

Шкода, що прогрес не дійшов до такої міри, щоб люди могли змінювати той чи інший часовий проміжок у своєму минулому. А чи потрібно? Адже не дарма кажуть у народі, що на помилках люди вчаться, бо живуть в цьому світі перший раз. Звичайно ж, не обходиться без того, що ми любимо “двічі опускатися в одну і ту ж річку”, але

це вже інша розмова.

Коли мені було сім років, я зробила дуже нехороший вчинок по відношенню до свого шкільного товариша. Хлопчик довірив мені один секрет, однак я не зуміла зберегти його в таємниці і вже наступного дня весь клас посміювався над ним, і я в тому числі. Тоді мені здавалося це забавним, я вважала, що одна людина не варта того, щоб зберігати її секрети в той час, коли можна стати епіцентром уваги інших однокласників.

З часом, я почала переосмислювати свій вчинок, а чи правильно я зробила, що розповсюдила по всій школі секрет товариша? Одним невірним словом я зруйнувала долю хлопчика, який після цього відсторонився

від усіх однокласників, вів замкнутий спосіб життя. Він загруз у своєму власному світі, боячись впустити когось у своє життя, боячись, що йому знову зроблять боляче. Усі в школі вважали його ізгоєм суспільства, але тільки не я.

Будучи в сьомому класі, я спробувала заговорити з ним, як би принести свої вибачення за той фатальний випадок, що змінив його життя, бо кілька років терзала саму себе за свій довгий язик. Але, на мій жаль, товариш мовчки подивився мене і на цій сумній ноті наша розмова закінчилася. Його кам’яного погляду вистачило для того, щоб викликати у мене неприємні відчуття, адже дуже часто по погляду можна прочитати набагато більше, ніж почути у будь-яких поясненнях.

Пройшло сім років, а я, як і раніше, не можу пробачити себе за дитячий вчинок, причому з часом ця провина стає все яснішою, бо помітно змінився мій світогляд і я зрозуміла, якою дурною я була колись. А тоді я вважала, що я крута і можу пишатися тим, що розташувала до себе всіх однокласників, але зараз мені це не потрібно. Як говорить народна мудрість: “Краще один відданий друг, ніж сотня тих, хто за гріш продасть тебе”. Цей вчинок став для мене вчинком, про який я жалкую в сьогоденні і ніколи не повторю його в майбутньому.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Мовою можна і осквернити і освятити.
Твір на тему: “Вчинок, який я зробив в житті, про який я жалкую в сьогоденні і ніколи не зроблю в майбутньому”