Театр Ежена Йонеско
І. Ежен Йонеско – один із представників “театру абсурду”. (Відомий французький драматург Ежен Йонеско (1909-1994) не мав на меті відтворювати дійсність. Твори цього драматурга схожі на головоломку, тому що ситуації, характери і діалоги його п’єс нагадують скоріше асоціації та образи сну, ніж реальності. Але із допомогою абсурду автор передає тугу за втратою ідеалів, що й робить його п’єси гуманістичними.)
ІІ. Що написав Йонеско. (Ежен Йонеско був не тільки драматургом, але й есеїстом-філософом. Він автор п’єс, які у російському перекладі
ІІІ. Особливості театру Ежена Йонеско.
1. Модерністський напрям. (Часто його п’єси зіставляють з екзистенціалізмом, оскільки за своєю суттю вони покликані передати абсурдність
2. Особливості побудови. (П’єси Йонеско мають закодований характер, для них існує термін “антип’єси”. Персонажі часто ірреальні, гіперболізовані, кожен ніби веде свою лінію. Саме тому вистави за його п’єсами інколи ставили за принципом фуги (коли одна тема органічно вплітається в іншу, але їх багато і звучать одночасно). Сам драматург зізнавався, що для нього цікаво було знайти сценічність навіть там, де її немає. Яскравою особливістю п’єс Йонеско є також “обрізана” кінцівка. Драматург вважав, що кінця п’єси не може бути, як не може бути кінця життю. Але кінцівки п’єс потрібні, бо глядачам потрібно колись іти спати. Отож чи не однаково, коли “відрізати” п’єсу від глядача.)
3. Чому “театр абсурду”. (Абсурд – це нерозуміння якихось речей, законів світового устрою. На думку Йонеско, абсурд народжується з конфлікту волі особистості зі світовою волею, з конфлікту особистості з самою собою. Оскільки суперечність неможливо підпорядкувати логіці, то й народжується абсурд. Причому цей стан абсурду здається автору більш переконливим, ніж будь-яка логічна система, тому що вона абсолютизує одну ідею, втрачаючи іншу. Абсурд – спосіб показати здивування перед світом, перед багатством і незрозумілістю його існування.)
4. Мова п’єс. (Мова п’єс Йонеско звільнена від звичних значень і асоціацій завдяки парадоксам, часто гумористичним, кліше, приказкам та грі слів. Ті слова, що говорять герої, часто протирічать реальності і означають зовсім протилежне.)
ІV. Театр, на думку Йонеско. (Йонеско вважав, що театр – це видовище, де людина дивиться на саму себе. Це низка станів і ситуацій з наростаючим смисловим навантаженням. Мета театру – показати людині її саму, аби звільнити від страху перед суспільством, перед державою, перед оточенням.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)