Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид”

Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до другого пришестя Христа, – лише тоді з нього буде знятий цей гріх.

Існує багато літературних джерел образу А. У XІІІ “Шв. про нього пише англійський чернець Роджер Уендоверскій. У 1602 р. вийшла анонімна книга “Короткий опис і розповідь про якийсь єврея на ім’я Агасфер”. У XVІІ “Шв. навіть з’являються повідомлення про нібито зустрічах із А. (в Любеку, Лейпцігу і в Шампані). У 1774 р. Гете створює фрагмент поеми “Вічний жид”. Сюжет про А. використовував у своїх творах Шеллі (драма “Еллада”, 1822), наділивши А. рисами бунтаря. О. постає і як уособлення тисячолітньої мудрості людства.

Він володіє

даром передбачення і передбачає войовничому султанові Махмуду загибель його імперії. Ян Потоцький присвятив образу А. кілька розділів у своєму романі “Рукопис, знайдений у Сарагосі” (1804). А. Потоцького рухається з волі чужих закляття, що мають владу над ним. Він розповідає про історію свого роду і Ізраїлю в період пришестя Христа. А. опиняється в числі торгують у храмі саддукеїв, яких виганяє звідти Ісус. Але кожен раз, коли його розповідь підходить до відомого епізоду, А. у неспокої замовкає і зникає. У Росії поет Є. Бернет (А. К. Жуковський) написав романтичну поему “Вічний жид” (1839). В. О. Жуковський звернувся до цього образу у незакінчена. поемі “Агасфер. Вічний жид “.

Всесвітню популярність образ А. дістав після виходу авантюрного роману Ежена Сю” Вічний жид “. Роман у вигляді фейлетонів друкувався в паризькій газеті “Constіtucіonel” протягом цілого року і був настільки популярним, що тираж газети за цей час збільшився в сім разів. Безпосередніми літературними джерелами образу А. для Ежена Сю послужили французький переклад книги Дж. Кроулі “Салатьель, або Вічний жид” (1828) і містична поема французького письменника і філософа Е. Кине “Агасфер” (1833).

Образ А. у романі Сю одержує зовсім несподівану, відмінну від попередніх трактування. Вона містить в собі не тільки міфологічні, містично-філософські, а й соціальні проблеми. Через А. автор робить спробу обгрунтувати можливість і необхідність “соціального миру”, апологетом якого критика вважала самого Е. Сю. “У мені, – каже А. у романі, – Господь дав прокльону все плем’я робітників, вічно обділені, вічно поневоленим, вічно блукаюче, як я, без відпочинку і спокою, без нагороди і надії” А., колись озлоблений ремісник, відштовхнули змученого Христа, тепер розкаявся вічний мандрівник. Він закликає людей відмовитися від злості, повірити в заповіт Ісуса: “Любіть один одного”. Вікові поневіряння навчили його розуміння, співчуття, любові та співчуття.

А. у романі змушений спостерігати за боротьбою між своїми нащадками (сім’я Реннепонов) і Орденом єзуїтів, які прагнуть відібрати в них величезний спадок. Він виступає в ролі таємничого благодійника. Але навіть допомога А. обертається бідою, що призводить до загибелі його нащадків. Він поєднує в собі мотиви “проклятого” і “апокаліптичного” героя, як і підкреслює Сю, посилюючи містичні деталі розповіді (чоботи А. підковані сім’ю цвяхами у вигляді хреста, – семеро його нащадків гинуть, спокутуючи гріх А.). У цьому сенсі образ А. подібний іншим літературним типами: Демону (Лєрмонтов), що розкаявся отаману розбійників Еусебіо Благочестивого (Каль-Дерон), Роберту-дияволу (західноєвропейські середньовічні сказання).

А. Ежена Сю представляє феномен романтичного героя в авантюрно-соціальному романі. Часто він використовується автором як містичний “deus ex machіna” (“бог з машини”), з’являючись саме в ті моменти, коли письменник не може вжиття інших заходів розв’язати заплутався сюжетний вузол.






Оповідання випадок у лісі.
Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид”