Свято Миколая
Димовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених. Запам’яталася мені легенда-переказ, яку ще в дитинстві оповідала мама. Привчаючи щоранку до “Отченаш”, ненька казали: Молися святому Миколаєві, бо він чудотворець. Ось як допоміг він одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Микола зустрів дитинча, що било поклони і приказувало:
– Це тобі, Боже, а це мені, Боже! – Що це ти, синку, робиш? – запитав святий Миколай. – Богу молюся… – А які ще молитви знаєш? – Ніяких, нікому
За кілька днів уся земля покрилася водою, лишень одна гора лишилася не затопленою. Побачив її хлопчак і пішов поверх океану.
– Ось так і врятував хлопчика святий Миколай-угодник, –
Завершували оповідку мама. – Відтоді його й стали називати
Чудотворцем, бо він допомагає всім, хто молиться і вірує в Бога. ЛегенДа ця мені вельми сподобалася, і я ще довго вірив у її реальність, ласкаво поглядаючи на ікону святого Миколая,
– Давай, Касьяне, допоможемо старенькій!
-Яне можу, – відповів Касьян. – Мої білі ризи забрудняться…
Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота, але при цьому замастив одіж. Ідуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає:
– Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи?
– Там дорогою загрузла бабуся, – відповів Чудотворець, – то я рятував її.
– А в тебе чому чисті? – звернувся до Касьяна.
– А я не побажав бруднити.
– Гаразд, – промовив Бог, – якщо ти злегковажив святу заповідь – допомагати людям у біді, – то пам’ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!
(В. Скуратівський )
Завдання. Доповніть переказ своїми міркуваннями продоброчин-ство. Чи часто ви спостерігаєте приклади доброчинності в житті?