В 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголю анекдот про чиновника, що у повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився в комедію. У ній
“Кавказький бранець” – оповідання, що оповідає про хороброго офіцера, що не втратило надії вижити, коли був узятий у полон татарами. У середині XІX в. на Кавказі йшла важка й кровопролитна війна, Л. Н. Толстой
Північний захід Франції. Руан. Травневий ранок 1819 р. Жанна, білява дівчина з очами, схожими на блакитні агати, дочку барона Ле Пертюи де В, сама укладає валізи й знову дивиться у вікно: дощ не вщухає…
“Воблу піймали, вичистили внутрішності (тільки молоки для приплоду залишили) і вивісили на мотузочці на сонце: пускай пров’ялиться. Повисела вобла денек-інший, а на третій у їй і шкіра на череві зморщилася, і голова підсохнула, і
Два бійці – Рибалка й Сотників – зимової вночі, ховаючись від німців, кружляють по полях і переліскам. У них завдання – добути продовольство для партизанського загону. Рибалка йде легко, споро. Сотників хворий – у
“Біла гвардія” – перший роман Булгакова. Основна тема роману – трагічна доля російської інтелігенції в роки революції і громадянської війни. Поставлені проблеми збереження культурної спадщини минулого, питання боргу, честі, людської гідності. Доля сім’ї простежується
Жив у своєму маєтку Ненарадове гостинний Гаврило Гаврилович Р**. Була в нього дочка Марья Гаврилівна сімнадцяти років – струнка, бліда, вихована на французьких романах. Вона вважалася багатою нареченою. У селі у відпустці гостював бідний
У цій комедії головне не сюжет, а герой, “хвалькуватий воїн”. У старі часи в Греції професійних воїнів не було, були ополченці. А потім, коли війна стала професією, то з’явилися лихі найманці, які йшли на
Дія в повісті відбувається в останні місяці війни. Це історія людини, що не витримав важких військових випробувань, порушив свій борг – виявився дезертиром. Андрій Гуськов жив у Сибіру, його село Атамановка перебувала на Ангарі,
По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі сімейних записок. Тут є риси й повести, і роману; історичні події тісно пов’язані з особистою долею головного героя. Пушкіна обирає як оповідач саме Гринева, оскільки