Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману
…Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у
Давньогрецький поет, автор поем про Троянську війну: “Іліади” та “Одіссеї”. Час їх створення відносять до VІІІ ст. до н. є. Про Гомера існувало багато легенд: що він народився від бога, що був сліпим, що
Людина сама створює власне життя – з реального та мрії, із бажаного та випадкового. Це її спілкування з навколишнім: або бажання бути таким, як усі, або сліпе підпорядкування законам буття та суспільства, або сміливість
Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме
Я ніколи не був акуратним. Мама часто дивувалась: “І в кого ця дитина така?” Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось як це було. Зазвичай я
Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури
Молодість – час для засвоєння мудрості, старість – час для її застосування. Ж.-Ж. Руссо Аркадій Кірсанов, погостювавши день у маєтку Базарових, запитує свого старшого друга-учителя, чи любить той батьків, і одержує пряму відповідь: “Люблю,
Біблія – найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі. До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XІІІ-XVІІІ століттях не
З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над