Людина й суспільство в добутках А. І. Куприна (“Гранатовий браслет”, “Олеся”, “Гамбринус”)
Особистість і середовище, індивідуум і прощество – про це міркували многие росіяни письменники XІX століття. Заметале загострився інтерес до цієї теми наприкінці XІX – початку XX століття, в епоху, переломну для Росії. У дусі
“Ліричне інтермеццо” Генріха Гейне
Серцевину “Книги пісень” складає цикл “Ліричне інтермеццо”, який відзначається найбільшою сюжетно-тематичною єдністю. В ньому послідовно відтворюється вся історія кохання поета від його зародження “в чарівний місяць май” (такий зачин є традиційним в європейській поезії
Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”)
При вивченні української літератури Х ІX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і
Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”)
Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не
Головний герой роману “Грона гніву”
Джон Стейнбек – американський письменник-реаліст, лауреат Нобелівської (1962) та Пулітцерівської (1940) премій. Автор відомих творів про наболілі соціальні проблеми американського життя та шляхи їх вирішення, серед таких – роман “Про мишей та людей” (1937),
Будденброки характеристика образа Ганно
Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється
Життя людини в повісті Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту”
Варто відзначити, що для російської літератури взагалі не характерні чіткі, концентричні сюжети, доцентровість і напруженість дії (згадаємо “п’єси життя” Островського, “підводний плин” у Чехова). Лісочків особливо тяжів до хронікального, екстенсивного принципу сюжетосложения. Багато хто
“Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко)
Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську
Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору
Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що
Суспільство в комедії “Горе від розуму”
Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни