Будденброки характеристика образа Ганно

Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється із часом у хворобливо-чутливого юнака, що випробовує при кожному зіткненні з навколишньою його дійсністю жах і страх. Г. так само, як і його дядько Християн, обожнює театр. Але в порівнянні із Християном Г. – набагато більше тонка й духовно висока особистість.

Маленький Г. міг

годинниками слухати, як його мати й органіст Пфюль грали у вітальні концерти Баха, сонати Бетховена й уривки із творів Вагнера. Саме з Г. у хроніку загибелі одного сімейства приходить тема художника. Музичне дарування Г. піднімає його, як і його мати Гердові, над миром комерції, але в Г. ще більше, ніж у Герди, сама ця прихильність до музики здобуває хворобливий відтінок. Бажання творити сполучається у кволого, боязкого підлітка з небажанням жити. Рання смерть Г. (він умирає від тифу) наслідок не тільки фізичної, але й щиросердечної крихкості.

Він не придатний для життя у світі нових ділків, чиї професійні й життєві підвалини були неприйнятними вже для його батька






Твір на тему поезія в моєму серці.
Будденброки характеристика образа Ганно