Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в
Людину завжди поважають за силу і мужність. Людину шанують за розум і здібності. Людиною милуються за її красу. Але більш за все Людину цінують за Доброту, за бажання служити іншим, за змогу всю себе
Рідну землю не вибирають – на ній народжуються, там живуть. А якщо доводиться відтіля виїхати, то її ніколи не забувають, тому що це значить зрадити своїх корінь, свою пам’ять, самого себе. Тільки духовною єдністю
Вся книга побудована на кордоні аналітичного, гротескового нарису і сатиричного оповідання. Так що ж це за креатура – ташкентець – і чого вона прагне? А жадає вона лише одного – “Жерти!”. У що б
Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас (Олександр Степанович Курбас) (1887 -1942) –
Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовля ють з кожною новою епохою. Змальовані в них
І. Романтик Ю. Яновський та його роман у новелах “Вершники”. (Роман “Вершники” оригінальний як багатством змісту, так і досконалістю художньої форми, а ще і своєю символікою: символічні і назва роману, і назви новел, і
Краса людини. У чому вона? У гарному волоссі, тонкій талії, у ході, легкій, як вітер, у очах… Очі. У них небокраєм сходяться зовнішня і внутрішня краса людини. Недаремно ж кажуть, що очі – дзеркало
Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже
Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах