Промова на вільну тему (приклад)

Освіта – чудове слово. Вже у самому його звучанні присутнє світло, що покликано допомагати нам упродовж усього життя, робити життєвий шлях яснішим, простішим та цікавішим. Світло, яке має розігнати темряву неуцтва, сумнівів, помилок. От

Життя наших далеких предків з “Повісті временних літ”

Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і

Основні тези памфлету І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?”

За часів СРСР велика кількість українських митців вимушена була покинути межі своєї Батьківщини і оселитися за кордоном. Наші співвітчизники жили у Канаді, у США, в багатьох країнах Європи. Відомі мистецькі організації, що дістали свою

Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант”

“Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери,

Дума про хліб

Ця тема – водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без

Мир і війна

Мир і війна Скільки існує світ – стільки й існують війни. Світ ділили, переділяли, знову ділили… Жодна держава не існує вічно: то приєднується до чогось, то відділяється, то її знищують. Іде безкінечний переділ світу.

Доля України у романі Уласа Самчука “Волинь”

І. Безпосередня участь У. Самчука в бурхливих подіях 1938-1939 років (трагедія Закарпатської України; основа роману “Гори говорять” та роману-епопеї “Волинь”). ІІ. Унікальність твору “Волинь” (глибоко і відверто розкрита антилюдяність більшовизму, вказані причини трагедії суспільства).

Поезія Тютчева

Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого

Я – України син

Країну міняти не можна, не можна її вибирати так само, як і вибирати батьків. Де людина народилася, там вона і повинна прожити життя, пройти свій шлях. Я дуже люблю Україну попри те, що десь,

І. Созонович

Поява та розвитку антропологічної школи” (див. нижче) також озвалося на вивченні всесвітніх відповідностей. Однобічність і брак вивчення “мандрів” і “запозичень” поступово стають ясними. Нову спробу об’єднання цих двох напрямів робить І. Созонович, і лише