Наприкінці XІX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач – Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно про Звучала
Драматична поема “Лісова пісня” була створена влітку 1911 р. за дванадцять днів. Авторка назвала твір драмою-феєрією, тобто драмою, в якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, в якій поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою.
У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не
Ясунарі Кавабата – один з найвідоміших японських письменників, чия творчість яскраво виділяється відданістю традиціям японської національної літератури. Не випадково його есе про творчість взагалі і про його власні художні принципи має назву “Красою Японії
Роберт Люїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії, і по материнській лінії належав до стародавнього роду Белфурів. Звідси й основна тема більшості його творів – Шотландія, її
“Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що
Луганськ є адміністративним центром Луганської області. Загальновідомий факт, що Луганськ географічно вигідно розташований на східному кордоні України з Росією, своєю безпосередньою дружньою сусідкою. Наше місто розташовано на північних схилах Донецького кряжа, у долині ріки
Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні.
Твір на тему кохання. Протягом усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друзями, у родині,
Л. Андрєєв писав не стільки зі знанням предмета, скільки переслідуючи суб’єктивну мету. Зовнішні події цікавили його остільки, оскільки вони давали привід для проповіді певної ідеї, пов’язаної із проблемою людської душі. Для нього були важливі