Що на кирпатому барометрі? (За твором В. Симоненка “Кирпатий барометр”)
Василь Симоненко – один з тих, кого звикли називати совістю нації. Цей поет, автор пронизливих і мудрих віршів, загинув передчасно, адже тоталітарна система взяла за звичай убивати тих, хто говорив правду.
Кирпатий барометр – це не той прилад, за допомогою якого можна виміряти атмосферний тиск. Цей прилад призначений для того, аби визначити певні покажчики в атмосфері суспільства – тиск жаху, тиск війни, тиск безпам’яті. Власне, кирпатим барометром поет нарік свого маленького сина. І до сина він звертається словами, які пам’ятає
Але дитячому сну загрожують ворожі сили. Василь Симоненко мав на увазі колишніх так званих “підпалювачів війни”, але й сьогодні цей вірш звучить абсолютно сучасно: пригадаймо хоча б події в Нью-Йорку у вересні 2001 року, коли вибухи літаків спопелили ілюзію миру, комфорту й затишку.
Ніч погрожує людині. Це час, коли на поверхню спливають прадавні страхи, щоб мучити й не давати спокою. Та не лише глибока ніч жахає людей. Є ще пітекантропи, які владні зжерти й потоптати все на своєму шляху, – ті самі мавполюди, від яких народилися генерали нової війни:
Як розірве космічну
Передсмертний стогін землі –
Вічність подвиги наші запише
На своєму сивім чолі.
Генерали хочуть лише одного: продемонструвати свою вірність присязі й професійні якості, тобто в черговий раз убити якомога більше людей. Та влада прибічників війни не безмежна. І лунає голос маленького привида – уособленої пам’яті про життя й любові до життя, якому не судилося тривати:
Я твій ровесник. Доля моя куца,
Печаль моя не відає кінця.
Я кличу вас у відчаї не гнуться,
А вибухати, як нові сонця!
Привид не пророкує, а закликає бути активним, не підкорятися сваволі жорстокого світу.
Заключна частина твору називається “Ранок”. Вона є символічною: після ночі, після жахів уявної пронизливої ядерної зими настає ранок. Життя перемагає війну, адже воно сильніше. У чому ж убачає надію Василь Симоненко?
Ми народились в муках, щоб родити,
Синами обезсмертити свій рід,
Щоб квітував на диво всьому світу
Козацькій геніальний родовід!
Ось де вбачає поет вихід з безвихідного становища сучасності. Адже війна є не лише станом суспільства, а й станом душі. Сьогодні замість світових війн відбуваються десятки локальних конфліктів, які то розгоряються, то погасають. Здається, що одна велика світова війна розпалася на багато частин, і від цього не легше ні Землі, ані людству. Це дивна безвихідь, у якій знаходиться людство в цілому, і ніхто неспроможний першим вирватися із зачарованого кола.
Усі війни закінчаться, коли людина звернеться до вічних цінностей. Адже:
Грядуть сини – барометри кирпаті.
Вони за все спитають завтра нас.
Так, сучасне людство нарешті зрозуміло, що ігри у війну треба припиняти, і це дуже серйозно. Загроза ядерної війни зменшилася, але тепер більш реальною стала загроза війни бактеріологічної або хімічної. До того ж постійний страх перед війною калічить людську психіку, руйнує її дощенту. І завжди поети – ці пророки людяності й духовного зростання – намагаються вчасно попередити нас про страшну небезпеку. Ми будемо пильні, аби через яких-небудь кілька років наші кирпаті барометри не зненавиділи нас за байдужість, слабкодухість, пасивність.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)