Шануймо пам’ять предків!

Схожі твори:

1. Уважаем память предков! Озираясь на те далекие страшные времена, мы, граждане современного независимого государства, должны радоваться, что исполнилась мечта наших предков, за которую они проливали свою кровь и отдавали душу. Следует сказать о трагической судьбе сознательной интеллигенции: писателей, учителей, врачей, которые через свои гуманистические убеждения были осуждены на тяжелые года ссылок, где большинство из них закончили свою жизнь […]...
2. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
3. Память о войне Я родилась в счастливое, мирное время, но я много слышала о войне, ведь горе и беда не обошли стороной и моих родных и близких. Родной брат моей бабушки Алеша погиб в тысяча девятьсот сорок втором году, а ведь ему было всего восемнадцать. В самом пекле войны побывали мой прадед и оба дедушки. Своего деда Ивана […]...
4. Шануймо закони! Від народження до смерті людину охороняє закон. Вступив ти до університету або одружився, купив автомобіль або вийшов на пенсію – ти виконуєш дію, в якій присутній закон. Той самий закон застосовують до тих, хто робить дії, несумісні із загальнолюдськими правилами. Деякі люди вважають, що дуже обтяжливо знати стільки законів, – адже їх так багато. Нехай, […]...
5. Сочинение размышление: Важна ли историческая память народа Массовое переименование городов и улиц, происходившее в нашей стране в 20-е – 30-е годы, а в меньших, масштабах продолжавшееся и позже, объясняется тем, что переименование казалось самым легким и быстрым способом отречься от старого мира, отряхнуть его прах с наших ног. Изменять жизнь – дело долгое и трудное, название можно сменить в один час. Но […]...
6. Сказки А. Н. Толстого “Память детства” Сказки “Память детства” часто помогала А. Н. Толстому в общении его с читателем-ребенком, в разработке фантастических, сказочных сюжетов. Он начал печататься в детских журналах “Тропинка”, “Галчонок” с 1903 года, еовдавая сказки для маленьких, разные по сюжетам и в различной творческой манере. Некоторые из них пронизаны романтическими мотивами; там действуют русалки, домовые, прожорливый башмак, черный человек. […]...
7. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
8. Шануймо святиню – хліб (за віршем «Пахне хліб») Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово «хліб» завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш «Пахне хліб», в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. […]...
9. Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Сьогоднішня незалежна Українська держава постала не на голому місці. Довгий і тернистий шлях пройшов наш народ, поки скинув кайдани ненависного поневолення. А провідною зорею на цьому шляху сяяла йому горда Київська Русь – творіння Володимира та Ярослава. Пам’ять про неї переконувала наших предків у тому, що їхні зусилля не пропадуть даремно, що ми, українці, здатні […]...
10. Моральні цінності, ідеали наших предків (за драматичною поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Півтори тисячі років стоїть на стародавніх пагорбах красень Київ – гордість моєї батьківщини. Де можна ще побачити таку чарівну красу, стрункі тополі й білі каштани, яскраві зірки на тлі блакитного неба? Про тебе, Києве, народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні, прославляючи твоїх стійких захисників, їх безсмертні подвиги в ім’я незалежності і свободи Русі. […]...
11. Творчий геній предків Застояні коні, вибиваючи гнізда в снігу, з польової дороги вихоплюються на вузьку просіку, і вже на їхніх рухливих віях не тремтить світанкова паморозь. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки, неясним весняним туманом губляться у глибині дібров. І Тадею Станіславовичу здається, що ці берези вдалині окутані власним диханням. Він закоханими очима дивиться […]...
12. Моральні цінності, ідеали наших предків (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) Тема історичного минулого завжди приваблювала письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили до тебе, столице, з вогнем і мечем і гинули на твоїх майданах, біля твоїх стін, на […]...
13. Твір за повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим […]...
14. Твір-мініатюра «Слава наших предків» Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня… Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості… Свою безмежну любов та повагу до козацтва український народ висловив у численних піснях, думах, легендах та переказах. Я завжди з великим захопленням читаю художні та історичні твори про наших героїчних предків, які мужньо стояли на сторожі рідної землі. Вважаю, […]...
15. Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого […]...
16. Моральні цінності, ідеали наших предків. Учнівський твір за поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема історичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна навала сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя “Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили до тебе, столице, з вогнем і мечем і гинули на твоїх майданах, біля твоїх стін, […]...
17. Лицарство, сміливість, фізична і духовна сила героїчних предків (за українськими піснями) Олександр Довженко писав: “Українська пісня – це історія українського на­роду, народу-трудівника, народу-воїна”. Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки Укра­їни оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю. Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. […]...
18. Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Ось і розпочалося третє тисячоліття. Безперечно, час, що минув, був для когось щасливий, а для когось страшний і бурхливий. Що ж на нас чекає там, попереду? Такі ж нещастя чи, може, омріяне віками щасливе мирне життя? На ці питання, безперечно, відповісти важко та навіть неможливо. Одне можна сказати із впевненістю, що все залежатиме, як завжди, […]...
19. Коріння життя людського (за повістю “Тіні забутих предків”) Твори, як і люди, мають свою біографію, долю, характер Є твори, які легко читаються – і так само легко забуваються, не лишаючи сліду ні в думках, ні в серці, а є такі, які не можна просто перебігти очима, над ними треба думати, а часом – мучитись. Зате їх ніколи не забудеш. Таким твором є “Тіні […]...
20. Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кінець. Бо вона […]...
21. Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною […]...
22. Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
23. Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від […]...
24. Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
25. Михайло Коцюбинський. “Тіні забутих предків”, “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Знав дев’ять іноземних мов, серед яких грецька, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської […]...
26. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня […]...
27. Відтворення в народних піснях (колядках “Як ще не було початку світу”, “Ой рано, рано мури заліпи”, “Були люди невірні”) язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці […]...
28. Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні. Під […]...
29. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського (етюд) “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (етюд) …У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що […]...
30. Тема стосунків людини і природи у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми […]...
31. Відповіді до теми: Тіні забутих предків 1. Яке враження справили на М. Коцюбинського Карпати? Улітку 1911 року Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. Короткі відвідини Криворівні 1910 року ще не дали письменнику достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів не залишає його. Тепер, у липні 1911 року, вдруге […]...
32. Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом […]...
33. Життя наших далеких предків з “Повісті временних літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і треба. Кілька дивують світ Софія Київська, ми, так і успіхами у мирному, кул століть виблискують своїми банями і Києво-Печерська Лавра та […]...
34. “Тіні забутих предків’ – дума про добро і зло, любов і ненависть Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв уночі сходити до цвинтаря, щоб перемогти в собі страх? У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У цьому творі, як у “Лісовій пісні” Лесі Українки, вражають описи природи, народні повір’я, дійсність переплітається з […]...
35. “Тіні забутих предків” як спроба ліризованої етнології На межі XІX і XX століть розквітнув талант великого українського письменника М. М. Коцюбинського. Його проза лірична, поетична, сповнена любові до природи, країни, в якій він жив і про яку писав, історію якої добре знав. За тих часів Західна Україна, зокрема Гуцульщина, уже багато років була відірвана від основної частини країни, але люди, незважаючи на […]...
36. Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою «Ярослав Мудрий») Ярослав Мудрий… Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий войовник і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів – «Руської правди», і князь, що залізною рукою скарав у міжусобній боротьбі навіть найближчих родичів; лукавий політик і натхненний будівничий… У своїй п’єсі «Ярослав Мудрий» І. А. Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, […]...
37. Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом […]...
38. Людина у пошуках гармонії зі світом (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Коли людина почувається щасливою? Коли має добре здоров’я? Коли має багато грошей, землі, майна? Коли кохає? Усе так, але й цього замало. Знайти своє місце у всесвіті через опанування гармонії – чи не це головне прагнення героїв повісті “Тіні забутих предків”! А всесвіт великий, тільки комусь досить з нього й частки, як Палагні, для якої […]...
39. Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” – один із найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття. Любов Івана та Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті, що супроводжувала життя Палійчуків і […]...
40. Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1902-1911 pp. M. Коцюбинський збирає матеріал про Гуцульщину і працює над повістю, що стала окрасою його творчості, – “Тіні забутих предків”. Він писав: “Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю й учусь. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. Не знаю, чи вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини […]...