Шануй учителя, як родителя

Учительство – насправді святе діло. Здавна вчителя людство шанувало поряд із лікарем та священиком. Адже кожен із цих людей у своєму труді торкається найпотаємніших царин людського духу.

Придивимося до наших учителів. Вони такі різні, але є в них і спільна риса. Це очі, – добрі, небайдужі, які так нагадують очі наших батьків. Тільки подумати: у кожно­го з цих людей аж по кілька десятків дітей, тобто шко­лярів. І кожного треба...

доглянути, щоб не утнув чогось, до кожного треба донести непрості шкільні знання. Роки спли­вають, дорослішають і мужніють обличчя учнів. Але знову наступає вересень, і класи наповнюються гомоном нового шкільного покоління.

Мине ще кілька років, і ми, сьогоднішні п’ятикласники, станемо пліч-о-пліч на нашій останній шкільній лінійці. Пролунає останній дзвоник, і ми залишимо школу. Наше життя буде чесним, адже ми знаємо: учитель пам’ятає об­личчя кожного зі своїх учнів, своїх дорослих діточок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...