“Правда і свобода основи суспільства” (за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”)
Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, тобто у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, так чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх такого масштабу.
Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які надзвичайно гостро постали в Європі наприкінці XІX ст., вилившись у феміністичний рух, який існує і дотепер.
Г. Ібсен – творець “нової драми”. “Ляльковий дім” поєднує у собі багато рис – модерністські
Письменник зображує родину Торвальда Хельмера та його дружини Нори. На перший погляд, їхні взаємини, родинний устрій, ролі, які виконують чоловік і жінка, видаються майже ідилічними, але тільки на перший погляд. У цьому шлюбі було все: чудові діти, турботлива мати, чоловік, який рухається по кар’єрних сходах заради добробуту сім’ї. Чого ж не було? “Правда і свобода – от основи суспільства”, – один із найвідоміших афоризмів
Що сталося у родині Хельмерів? Якась трагедія? Що так схвилювало спокійний плин їхнього життя? Власне, нічого екзотичного чи трагічного. Аби здобути гроші на лікування чоловіка. Нора підробляє певні документи, і Хельмер дізнається про це від Крогстада, який мав наміри шантажувати і викрити їх. О, який гнів охоплює Хельмера: його дружина виявилась злочинницею! – так думає він. Він не дозволить їй виховувати дітей, нехай краще їх виховує нянька, але ж, звісно, вона залишиться в домі, аби не було зайвого поговору, – саме такі міркування сповнюють Хельмера. Але щойно Крогстад пише, що немає більше жодних вимог, а відтак – зникає загроза для родинної репутації, Хельмер умить змінюється. Аіе враження від одного вчинку іноді важать більше, ніж тисячі слів. Нора збагнула, як насправді ставиться до неї чоловік, побачила, що він не просто не хоче взяти на себе її провину, а й підтримати її не в змозі, що він повністю під владою стереотипів, загальної “моралі” тощо… Нора робить просто нечуваний як на той час вибір – вона йде від Хельмера. Але цінність цього епізоду в тому, що вона таки робить якийсь вибір, тобто утверджує право на нього. Право на власний вибір.
Генріх Ібсен не просто написав твір “на злобу дня”; Проблеми права жінки на власний вибір, її цінності як особистості певним чином залишаються і зараз, підтримувані феміністичною філософією. Але тут йдеться, як на мене, навіть не тільки про жінку, а й про особистість як таку, про вибір як такий, про свободу. Ту саму свободу і правду, які Ібсен визначив основами суспільства в одному зі своїх афоризмів. Якщо вже говорити про висловлювання драматурга, цитати з його творів, то значну частину своїх світоглядних засад Г. Ібсен так чи інакше відобразив афористично. “Посади орла у клітку – і він буде кусати її прути, все одно – чи будуть вони залізні, чи золоті”. Це ще один вислів письменника, який повторює ту саму ідею свободи, необхідності свободи, якої так не вистачало тогочасному догматичному та фальшивому суспільству.
“Не викреслюй старих висловів, доки не створив нових слів”. Це також вислів Ібсена. Мабуть, тому суспільство ніяк не відмовляється від старих, часто майже абсурдних моделей побудови стосунків між людьми, бо нових моделей, “нових слів”, ще не створено? Цілком можливо, що так. Зрештою, як би там не було, Г. ібсен був одним із тих, хто не просто написав твір, а й певним чином змінив суспільство, посунувши його від старої ф&іьші, до нових, кращих “слів” і форм існування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)